Спецпроект

"Козаки Петербурга" проти Набокова

У ніч на четвер, 10 січня, музей-квартира Володимира Набокова, розташована в Петербурзі, піддалася нападу вандалів. В одне з вікон музею була кинули пляшку із запискою, що містить цитату зі Старого завіту на тему блуду.

Про це пише newsru.co.il.

Наступного дня в музей надійшов лист від якогось петербуржця, який заявив, що акт вандалізму щодо музею Набокова є справою рук організації "Козаки Петербурга", виступаючої нібито за моральність і проти поширення "набіковської педофілії".

Як зазначив заступник директора музею Микола Давтян, останнім часом на електронну адресу музею систематично надходять листи з образами. Яка саме група осіб стоїть за цим, невідомо.

За фактом вандалізму керівництво музею вже звернулося в поліцію. Наразі, правоохоронними органами проводиться перевірка.

Нагадаємо, в жовтні минулого року в Петербурзі був скасований показ моновистави "Лоліта" за романом Набокова, який мав бути показаний в музеї "Ерарта". Рішення було прийнято під тиском тих самих "козаків Петербурга", що опублікували в місцевих ЗМІ лист, в якому говорилося, що роман Набокова є "гріхом", оскільки суперечить забороні на пропаганду педофілії.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.