Першому у світі метро - 150 років

Світова історія метро почалася 9 січня 1863 року, коли невеликий паровий потяг вирушив від лондонської станції Паддінгтон, завершивши свій шлях довжиною в 5,5 км на станції Фаррінгдон, де його вже чекали накриті столи для урочистого бенкету.

Про це нагадує Автотревел.

В першу ж добу новий засіб пересування став украй популярним, обслуживши майже 40 тисяч пасажирів.

Півтора століття потому лондонське метро відтворить ту історичну подорож і 13 та 20 січня знову спустить на рейки парові машини.

Лондонський метрополітен переживав пожежі, був бомбосховищем під час Другої світової війни, справлявся з повенями, а сьогодні стає і майданчиком для сучасного мистецтва. Хоча мистецтво, а точніше, прогресивний дизайн з'явилися тут іще до війни - завдяки людям, яких звали Гаррі Бек і Френк Пік.

Пік був транспортним менеджером, однак саме він надавав візуальному стилю метрополітену величезного значення і на початку XX століття залучив художників, які створили один з найбільш впізнаваних у світі логотипів - значок метро, ​​червоний медальйон із синьою поперечиною.

Цей символ із незначними змінами дійшов до наших днів. Бек кілька років потому, в 1931 році, намалював першу схему метро - класику поліграфічного дизайну XX століття.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.