У Києві презентують "Хроніку колективізації і Голодомору"

Інститут Критики та видавництво "Критика" запрошують 
на презентацію нових книг синтези Людмили Гриневич 
"Хроніка колективізації та Голодомору в Україні".

Про це ІП повідомили у видавництві "Критика".

Будуть презентовані 2-а і 3-я книги тому І "Початок надзвичайних заходів. Голод 1928–1929 років".

У чотиритомному виданні уперше детально висвітлено щоденне життя українського суспільства від грудня 1927-го аж до кінця 1933 року.

За твердженням видавців, робота кандидата історичних наук Людмили Гриневич "пропонує читачеві цілком новий погляд на передісторію, соціополітичний та культурний контекст, власне перебіг і наслідки голоду-геноциду в Україні, переосмислює його причини, обставини, підґрунтя та періодизацію, дає чітке уявлення про масштаби, форми опору українського селянства, про щільний зв’язок соціальних і національних мотивів в антирадянських настроях населення республіки, увиразнює геноцидну сутність Голодомору".

У першій книзі тому І, виданій у 2008 році, йдеться про період від грудня 1927 до жовтня 1928 року, коли реквізиції хліба й інші надзвичайні заходи й недорід спричинили в Україні голод 1928–1929 років.

Друга книга висвітлює життя українського суспільства в обставинах недороду та голоду від листопада 1928 до червня 1929 року. 

Третя книга підсумовує хронологічний виклад подій у першій та другій книгах і містить ґрунтовну наукову розвідку про життя українського суспільства наприкінці 1920-х років.

Авторка доводить, що голод 1928–1929 років, хоч і стався на тлі недородів, був наслідком дій радянської влади – політики творення голоду.

Загалом у трьох книгах тому І вміщено близько 700 чорно-білих і кольорових 
ілюстрацій – світлин, кінокадрів, малюнків, карикатур, репродукцій живопису,
 плакатів тощо.

Час і місце заходу: п'ятниця, 11 січня, о 17:00 
в Бібліотеці ім.Антоновичів НаУКМА (Київ. вул. Сковороди, 2).

Зустріч відбудеться за участи авторки, Людмили Гриневич (Інститут історії НАН України), 
а також Григорія Грабовича (Гарвардський університет / Інститут Критики), 
Станіслава Кульчицького (Інститут історії НАН України), 
Геннадія Боряка (Інститут історії НАН України), 
Володимира Василенка (Києво-Могилянська академія), 
Мирослава Поповича (Інститут філософії НАН України), 
Юрія Шаповала (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України), Миколи Рябчука (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України).

Модератор: Андрій Мокроусов.

Плануються до видання такі томи "Хроніки...":

Том ІІ
Початок форсованої колективізації, розкуркулення та масова депортація.
Війна селянства проти радянської влади (липень 1929 – вересень 1930)

Том ІІІ
Суцільна колективізація та друга хвиля депортацій (жовтень 1930 – 1931)

Том ІV
Голод і Голодомор (1932–1933)
у двох книгах.

Читайте на ІП конспект лекції Людмили Гриневич "Нелояльність українців до радянської влади у 1917-1941 роках"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.