Спецпроект

Філія Лувру відкрилась в шахтарському містечку

Знаменитий паризький Лувр відкрив філію в колишньому шахтарському містечку Ланс на півночі Франції, сподіваючись таким чином принести високе мистецтво в регіон, відомий швидше своїми пролетарськими вподобаннями.

Про це пише md-eksperiment.org.

Новий арт-центр в Лансі, в який вкладено 150 млн. євро, відтепер стане місцем притулку для рухомої ​​колекції з 205 творів з Лувру, а також - тимчасових виставок.

Анрі де Луаретт, президент філії Лувра в Лансі каже: "Ми пропонуємо новий погляд на шедеври, відмінний від звичного. Фактично це - нове крило Лувру: з фінансових причин його неможливо відкрити в паризькому палаці. Тож ми відкрили його в Лансі".

Звичайно, як завжди, є свої плюси і мінуси. Якщо в Лансі радіють, то в Парижі - вельми журяться тим, що тепер треба сідати на потяг, щоб побачити картини, які раніше були на відстані витягнутої руки. Як би там не було, в Лансі очікують сімсот тисяч відвідувачів вже протягом першого року.

Переміщення шедеврів з найбільшого у світі музею на північ країни зроблено з метою децентралізації культурного життя у Франції і для того, щоб дати поштовх для пожвавлення культурного життя в традиційно "відсталих" з цієї точки зору регіонах.

Перші 205 творів знаходиться тут у хронологічному порядку. Слід зазначити, діапазон - досить широкий: від моменту зародження писемності до промислової революції.

Це - перший регіональний філіал Лувру. Відкриття наступного заплановано на 2014 рік: в Абу-Дабі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.