РУКОПИСИ ШЕВЧЕНКА І ФРАНКА В НЕБЕЗПЕЦІ ЧЕРЕЗ ХОЛОД В АРХІВІ

Голови комітетів ВР з питань свободи слова Микола Томенко, з питань культури В'ячеслав Кириленко і з питань науки Лілія Гриневич звернулись до прем’єр-міністра, голови КМДА і голови Державної архівної служби стосовно ситуації зі збереженням найцінніших раритетних рукописів визначних українців.

Про це повідомаляє сайт Миколи Томенка.

Як повідомили ініціаторам цього звернення діячі культури, письменники та науковці, в Україні склалася катастрофічна ситуація зі станом збереження найвидатніших книг, зокрема, у Центральному державному архіві громадських об’єднань України (ЦДАГО), де також зберігаються і матеріали фонду відділу рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України.

Йдеться про рукописи-оригінали творів Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі України і багатьох інших відомих українських письменників, а також про унікальний пергаментний аркуш XIV ст.

Складність ситуації полягає у тому, що зараз, у зимовий період, при збереженні цих унікальних видань не дотримується температурно-вологісний режим приміщення, а тому раритети просто псуються.

Так, простійна температура приміщення, де зберігаються подібні твори, має складати не менше 16 градусів, в той час, як зараз у приміщеннях Центрального державного архіву громадських об’єднань України вона ледь сягає 8 градусів.

Враховуючи те, що ближчим часом очікуються сильні морози, науковці б’ють на сполох, адже унікальна спадщина може бути втрачена назавжди.

Оскільки спроби працівників ЦДАГО України вплинути на ситуацію зайшли в глухий кут, голови парламентських комітеті закликають прем’єр-міністра Миколу Азарова, голову КМДА Олександра Попова і голову Держархіву Ольгу Гінзбург зробити все можливе, щоб найближчим часом забезпечити нормальні умови для збереження найвизначніших раритетів української історії та літератури.

Окрім того, ініціатори звернення зазначають, що беруть під контроль цю ситуацію і в разі необхідності, якщо не будуть забезпечені нормальні умови зберігання українських рукописів, вони ініціюватимуть розгляд цього питання на засіданні одного із профільних комітетів парламенту.

Дивіться також: "Підпал бібліотеки Академії Наук - так знищували архіви в 1964-му. ВІДЕО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.