Татарську газету попередили, щоб не паплюжила історію росіян

Головному редактору і засновнику газети "Звезда Поволжья" Рашиту Ахметову винесли попередження за публікацію статей "Росія очима татарина".

Про це повідомляє Lenta з посиланням на управління Роскомнагляду [федеральна служба моніторингу зв'язку та комунікацій - ІП] в республіці Татарстан.

Дві статті під заголовком "Росія очима татарина" були опубліковані 17 серпня та 6 вересня 2012 року. Автором статей є доктор технічних наук Закі Зайнуллін.

У статтях Зайнуллін розбирає проблеми Росії, пояснюючи, що саме татари можуть дати їм вірну оцінку: "Ми перший народ, завойований росіянами, і добре вас вивчили за 460 років!".

Він пояснює, що в Росії розвалені промисловість, сільське господарство, наука, армія і що в Росії ніколи не буде порядку, тому що "щоб був порядок, треба працювати, а народ розбещений, не хоче працювати, хоче халяви".

Одну з головних проблем Зайнуллін бачить у тому, що у росіян немає ніякої ідеології, крім прагнення до світового панування, і що Росія з часів Івана Грозного жила захопленнями чужих земель.

Крім того, автор цитує першого президента Чеченської Республіки Ічкерія, який нібито заявив йому , що "будь-який росіянин, починаючи з останнього бомжа й закінчуючи великим академіком російським, в першу чергу великоросійський шовініст".

Закінчує статтю Зайнуллін міркуванням про те, що найбільша трагедія російського народу полягає в сексуальної незадоволеності російських жінок. Причина ж її полягає в тому, що "російський чоловік пив горілку вже близько 500 років".

Як варіант виходу з кризи, редактор пропонує "продати землі Росії іноземним державам".

Матеріали були направлені на лінгвістичну експертизу в Москву, де в них були знайдені "вислови, що збуджують національну ворожнечу".

За законодавством РФ це вважається екстремістською діяльністю, у зв'язку з чим редакції газети було направлено письмове попередження.

Читайте також:

День окупації Казані по-татарськи

Волзькі татари згадали, як Іван Грозний брав Казань. ФОТО

Тамерлан проти Тохтамиша. Війна за Шовковий шлях

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.