У Києві презентують посібник про толерантність у підручниках історії

В четвер у Києві відбудеться презентація книги "Підручник з історії: проблеми толерантності. Методичний посібник для авторів та редакторів видавництв".

Книга була підготовлена експертами, залученими громадською організацією "Центр освітнього моніторингу" в рамках проекту "Школа толерантності: історія та громадянське виховання", що реалізовувався за підтримки Освітньої програми МФ "Відродження".

Видання є першим в Україні посібником, адресованим, першою чергою, авторам навчально-методичної літератури з історії, редакторам історичних редакцій видавництв та іншим людям, причетним до створення на видруку шкільних підручників.

Автори книги розкривають питання про національний наратив в українській історичній науці та у підручникотворенні, про дотримання принципів толерантності в шкільних підручниках з історії; про удосконалення національної системи історичної освіти, про гармонізацію міжнаціональних відносин в українському суспільстві тощо.

У посібнику наводяться конкретні приклади як вдалих, так і навпаки – невдалих прийомів, які застосовуються у шкільних підручниках з історії для зображення різних народів, Своїх і Чужих на сторінках шкільних підручників.

Даються методичні рекомендації авторам підручників та редакторам видавництв щодо того, як, не порушуючи принципу історизму, уникати стереотипних чи навіть образливих трактувань подій минулого щодо представників інших націй, культур, вірувань.

Учасники прес-конференції:

Павло Полянський- керівник проекту, голова правління Центру освітнього моніторингу, кандидат історичних наук;

Олександр Андрощук– менеджер Освітньої програми МФ "Відродження", кандидат історичних наук.

Учасники прес-конференції отримають примірники книги "Підручник з історії: проблеми толерантності. Методичний посібник для авторів та редакторів видавництв".

Час і місце:

Четвер, 27 грудня 2012 року, 14:00. Київ, вул. Б.Хмельницького 8/16 (прес-центр Укрінформу).

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.