У Києві презентують посібник про толерантність у підручниках історії

В четвер у Києві відбудеться презентація книги "Підручник з історії: проблеми толерантності. Методичний посібник для авторів та редакторів видавництв".

Книга була підготовлена експертами, залученими громадською організацією "Центр освітнього моніторингу" в рамках проекту "Школа толерантності: історія та громадянське виховання", що реалізовувався за підтримки Освітньої програми МФ "Відродження".

Видання є першим в Україні посібником, адресованим, першою чергою, авторам навчально-методичної літератури з історії, редакторам історичних редакцій видавництв та іншим людям, причетним до створення на видруку шкільних підручників.

Автори книги розкривають питання про національний наратив в українській історичній науці та у підручникотворенні, про дотримання принципів толерантності в шкільних підручниках з історії; про удосконалення національної системи історичної освіти, про гармонізацію міжнаціональних відносин в українському суспільстві тощо.

У посібнику наводяться конкретні приклади як вдалих, так і навпаки – невдалих прийомів, які застосовуються у шкільних підручниках з історії для зображення різних народів, Своїх і Чужих на сторінках шкільних підручників.

Даються методичні рекомендації авторам підручників та редакторам видавництв щодо того, як, не порушуючи принципу історизму, уникати стереотипних чи навіть образливих трактувань подій минулого щодо представників інших націй, культур, вірувань.

Учасники прес-конференції:

Павло Полянський- керівник проекту, голова правління Центру освітнього моніторингу, кандидат історичних наук;

Олександр Андрощук– менеджер Освітньої програми МФ "Відродження", кандидат історичних наук.

Учасники прес-конференції отримають примірники книги "Підручник з історії: проблеми толерантності. Методичний посібник для авторів та редакторів видавництв".

Час і місце:

Четвер, 27 грудня 2012 року, 14:00. Київ, вул. Б.Хмельницького 8/16 (прес-центр Укрінформу).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.