КИЇВРАДА ВІДМОВИЛАСЯ РЯТУВАТИ ГОСТИНИЙ ДВІР

Київрада відмовилась включити до порядку денного засідання 20 грудня проект рішення про скасування рішення про передачу ПАТ "Укрреставрація" земельної ділянки на Контрактовій площі для реконструкції будівлі Гостинного двору у торговельний центр.

Про це повідомляє УП.Київ.

За включення до порядку денного розробленого фракцією "УДАР" проекту рішення проголосували лише 36 депутатів.

Разом із тим секретар Київради Галина Герега ініціювала створення робочої групи і проведення круглого столу за участю киян, журналістів, депутатів Верховної ради та Київради щодо реконструкції Гостинного двору.

Як відомо, у ніч на 19 грудня Гостиний двір атакували, а міліція мовчки спостерігала і не втручалася.

19 грудня по обіді група небайдужих киян змогла прорватися до Гостиного двору, який кілька днів тому захопили невідомі, забарикадувалися там і знищують будівлю зсередини. 

Активісти виступають проти перебудови Гостиного двору у супермаркет з паркінгом. Вони ще з весни 2012 року створили там культурно-мистецький простір, де проводять низку культурних заходів: кінопоказів, майстер-класів тощо. Вони хочуть, щоб Гостинний двір продовжив працювати саме таким чином.

Як відомо, на попередній сесії Київрада передала земельну ділянку площею 1,02 гектара для проведення реконструкції Гостиного двору під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою. Гектар землі в центрі Києва оцінили у 100 млн грн.

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

Нагадаємо, що в квітні Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачає будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні президент Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки.

З травня на території Гостиного двору триває акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.