Спецпроект

"Равшанам" і "Джумшудам" присвятять музей в Москві

Експерти пропонують створити в Москві музей, присвячений проблемам міграції та адаптації приїжджих до російської столиці.

Про це пише news.mail.ru.

"Москва - це місто, яке складається з тих, хто колись сюди приїхав. Тому для Москви музей повинен стати новим досвідом в усвідомленні того, що місто створене мігрантами. А в рамках Росії цей музей повинен сформувати новий погляд на міграцію", - пояснив ініціатор ідеї створення музею, директор Центру міграційних досліджень, Дмитро Полєтаєв.

На його думку, найголовніше, що музей не має бути статичною експозицією і в його рамках мають створити навчальний центр, проводити публічні лекції, а також мають працювати виставки та етнічний магазин.

Поки терміни реалізації проекту і його місцезнаходження в Москві невідомі. Також невідомо і те, звідки буде зібрана експозиція музею, проте необхідність його створення підтримали й інші експерти.

Голова виконкому "Форуму переселенських організацій" Лідія Графова зазначила, що такий музей здатний допомогти мігрантам адаптуватися в столиці, а жителям Москви зрозуміти звичаї приїжджих людей.

"Музей повинен переконати, що не можна скасувати глобалізацію і закон всесвітнього тяжіння. Двісті мільйонів мігрантів у світі. І Росія не може вижити без мігрантів, зберегти свої простори. Музей повинен цю стіну нерозуміння розбити", - сказала вона.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.