Спецпроект

"Равшанам" і "Джумшудам" присвятять музей в Москві

Експерти пропонують створити в Москві музей, присвячений проблемам міграції та адаптації приїжджих до російської столиці.

Про це пише news.mail.ru.

"Москва - це місто, яке складається з тих, хто колись сюди приїхав. Тому для Москви музей повинен стати новим досвідом в усвідомленні того, що місто створене мігрантами. А в рамках Росії цей музей повинен сформувати новий погляд на міграцію", - пояснив ініціатор ідеї створення музею, директор Центру міграційних досліджень, Дмитро Полєтаєв.

На його думку, найголовніше, що музей не має бути статичною експозицією і в його рамках мають створити навчальний центр, проводити публічні лекції, а також мають працювати виставки та етнічний магазин.

Поки терміни реалізації проекту і його місцезнаходження в Москві невідомі. Також невідомо і те, звідки буде зібрана експозиція музею, проте необхідність його створення підтримали й інші експерти.

Голова виконкому "Форуму переселенських організацій" Лідія Графова зазначила, що такий музей здатний допомогти мігрантам адаптуватися в столиці, а жителям Москви зрозуміти звичаї приїжджих людей.

"Музей повинен переконати, що не можна скасувати глобалізацію і закон всесвітнього тяжіння. Двісті мільйонів мігрантів у світі. І Росія не може вижити без мігрантів, зберегти свої простори. Музей повинен цю стіну нерозуміння розбити", - сказала вона.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.