Мінкульт Росії скорочуватиме гуманітаріїв

Гуманітарні НДІ неефективні і мають підтвердити дієздатність, головний показник роботи - вміння отримувати гранти, заявив міністр культури Росії Владімір Мєдінскій.

Про це повідомляє BFM.

Мєдінскій разом із радником президента Росії Владіміром Толстим відвідав збори співробітників інститутів культури, яке відбулося в Інституті мистецтвознавства при Мінкульті.

Міністр відкрито заявив присутнім, що "найважливіший показник для НДІ - вміння отримувати гранти та замовлення", тобто "ефективність".

Більшість претензій присутніх зводилося до того, що від культури не можна вимагати заробляння грошей. "Ви справді не відчуваєте різницю між прикладною наукою і фундаментальною?" - звернувся до Мєдінского один із науковців, якому зааплодували присутні.

На це міністр нагадав, що Інститут мистецтвознавства був заснований в 1943 році. "А уявіть, що було б у 1943-му, якби інститут вступив у публічну дискусію з керівництвом країни", - запитав Мєдінскій.

Міністр повідомив, що у 2011 році було освоєно лише 14% замовлених міністерством робіт. "У 2012 цей показник знизився до восьми відсотків. Це що таке?" - запитав міністр, на що йому відповіли, що "може бути, просто завдання такі були, що вони не потрібні нікому?"

"Наскільки в суспільстві затребувана фундаментальна наука, настільки і ми будемо вас підтримувати. Ми тільки інструмент, не більше", - заявив Мєдінскій.

Раніше міністерство звинуватило Інститут мистецтвознавства в тому, що він "затягує публікацію глобальних дослідницьких праць, не здає в позначені терміни наукові роботи, а теми їх часто не відповідають сфері культури та мистецтва".

У відповідь на це мистецтвознавці оприлюднили відкритий лист до президента Путіна з проханням не робити з гуманітарної науки "бантик на трубі". Лист зібрав понад 7 тисяч підписів.

Директор Інституту мистецтвознавства Дмітрій Трубочкін зміг опублікувати в "Російській газеті" статтю, де нагадав, що мистецтвознавство та держполітика - речі принципово різні. Трубочкін розкритикував вимога робити на бюджетні гроші те, що "актуально" з точки зору сучасної культурної політики.

На початку грудня проти політики міністерств відкрито виступило керівництво філологічного факультету Московського держуніверситету, який знаходиться в підпорядкуванні президента РФ. Декан філфаку згадала про "відчуття загрози", "катастрофи" і цілеспрямованого витіснення зі сфери суспільної свідомості уявлення про культуроутворюючу роль філології, "яка все частіше розцінюється як щось незначне і необов'язкове".

"Російська класична література більш не виконує роль культурного регулятора освітнього процесу", - йдеться в заяві 34 членів вченої ради, розміщеному на офіційному сайті філологічного факультету.

Як відомо, уродженець Сміли (Черкащина) Владімір Мєдінскій, який став міністром культури РФ у травні 2012 року, є функціонером провладної партії "Єдина Росія" і автором популярних історичних книг із "позитивним піаром російської історії".

Мєдінскій входив до складу президентської комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії і є членом правління фонду "Русский мир".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.