Спецпроект

Музей Достоєвського у Петербурзі отримав головний приз "Музейного Олімпу - 2012"

В Санкт-Петербурзі пройшла церемонія нагородження переможців конкурсу "Музейний Олімп-2012". Статуетки Мнемозини були вручені організаторам головних музейних подій Петербурга.

Про це пише АН-онлайн.

Премія "Музейний Олімп" вручається в північній столиці Росії в четверте. Як зазначив на церемонії віце-губернатор Санкт-Петербурга Василь Кічеджі, за цей час премія встигла стати значною подією для культурної столиці. Втім, в цьому році премія вийшла за межі міста. Заявки на участь у конкурсі подали не тільки 29 музеїв Санкт-Петербурга, але і шість музеїв з інших міст: Москви, Воронежа, Новосибірська, Новгорода і Єкатеринбурга.

Головний приз - Мнемозину в номінації "Музей року" - отримав Літературно-меморіальний музей Ф. М. Достоєвського, який радує не тільки виставками і музейними виданнями, а й міським святом "День Достоєвського". Крім того, в цьому році музей відзначає подвійний ювілей: 190 років з дня народження Ф. М. Достоєвського і 40 років літературно-меморіальному музею його імені.

Літературно-меморіальний музей Ф. М. Достоєвського був відкритий 12 листопада 1971 року в будинку у Кузнєчному провулку 5/2. У цьому будинку Достоєвський двічі знімав квартиру: протягом дуже короткого часу в 1846 році і з жовтня 1878 до дня своєї смерті - 28 січня 1881 року. Початок і кінець творчого шляху виявилися сполученими в одній точці. Тут він працював над ранньої повістю "Двійник", тут був написаний його останній роман "Брати Карамазови". Квартира Достоєвських відтворювалася за спогадами сучасників та дружини письменника.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.