Кримські чиновники підтримали "Діалог істориків" - щоб не політизувати історію

Керівник республіканського комітету Криму з охорони культурної спадщини Лариса Опанасюк обговорила можливості співробітництва в рамках проекту "Діалог істориків".

Про це повідомляє сайт Кримського республіканського комітету з охорони культурної спадщини.

Проект "Діалог істориків" почав функціонувати в 2012 р. як складова частина проекту "Кримський політичний діалог". Останній реалізується Міжнародним миротворчим інститутом ПАТРІР за фінансової підтримки МЗС Фінляндії.

Головна мета проекту - створення стійких і демократичних механізмів запобігання насильницької ескалації конфліктів у Криму.

Проект уже більше трьох років підтримує тематичні діалогові процеси з мовної політики, земельній політиці, проблемам ідентичності та вивчення досвіду політичної роботи з подібними проблемами в інших частинах Європи.

Учасник проекту "Діалог істориків", автор "Історичної Правди", консультант Національного НДІ українознавства і всесвітньої історії Андрій Іванець поінформував керівника комітету про результати вивчення кримськими істориками досвіду примирення і викладання історії в автономній провінції Південний Тіроль (Італія), де проживає три етнічні групи - німецькомовні тірольці, італійці та ладини.

Також історик розповів про зустрічі вчених Криму з учасниками проекту "Війни пам'яті" (Кембридж) та професором Тбіліського університету Г. Анчабадзе, який викладає багато років історію в Сухумському університеті (Абхазія).

За словами Іванця, головна мета "Діалогу істориків" - пошук механізмів перетворення багатої історичної спадщини Криму в фактор консолідації полікультурного і поліетнічного кримського співтовариства, недопущення використання історії з деструктивними цілями.

В даний час учасники проекту розробляють принципи, на яких на початку наступного року мають намір створити майданчик для системного діалогу істориків Криму, які обов'язково повинні представляти не тільки різні наукові школи, але і належати до різних етнокультурним групам.

Історик повідомив про намір створити в рамках проекту періодичне видання, сайт, проводити зустрічі з зарубіжними істориками та конференції. Зокрема, навесні 2012 року заплановано проведення міжнародної конференції "Історія і пам'ять в полікультурних регіонах", куди будуть запрошені вчені з Італії, Великобританії, Бельгії та інших країн.

"У багатьох гарячих точках планети історія була помітною складовою частиною конфліктів і дуже добре, що вчені Криму вирішили більш уважно підійти до профілактики протистоянь за допомогою псевдоісторичних аргументів", - зазначила Опанасюк.

Як відомо, в січні 2011 року українські історики підписали заяву про те, що не віддадуть історію в руки політиків, пропонуючи натомість прагнення до громадського порозуміння.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.