Спецпроект

У Тернополі відкрили музей літературної спадщини

В Тернополі, на віллі Грабовських у приміщенні дитячої бібліотеки № 2 відтепер діє Музей "Літературне Тернопілля". Його створили в дуже стислі терміни - всього за шість місяців. У музеї зібрані матеріали про 250 письменників, причетних до Тернопільщині, їх літературні твори та особисті речі.

Про це пише "День".

Серед матеріалів - раритетні видання. Є "Співаник", вперше виданий в 1931 році в Кременці під керівництвом Герасевіча, а також "Співаник" Уласа Самчука - такого немає в жодному музеї України. Це дуже рідкісне видання. В експозиції можна побачити портрет Івана Франка з родиною кінця ХIХ - початку ХХ вв.

Завідуюча бібліотекою Галина Компанієць розповіла: "Створюючи експозицію, ми дізналися, що у нас на Тернопільщині народився перший письменник-фантаст - Капій, про який, на жаль, ніхто не знає". Долучилися до організації музею й родичі письменників, і небайдужі тернополяни. Так, сімейну реліквію - "Біблійний Катехізис" - принесла в музей тернопільчанка Марія Мацук. "За цим Катехізисом вчилася моя мама. Разом зі своїми батьками як сім'я бандерівця була вислана до Сибіру. І перше, що мій дідусь забрав із собою, - цей Катехізис », - говорить вона. Особисті речі письменника Петра Тимочко подарувала його дочка Ольга. А власні творчі напрацювання - дві книги спогадів і три пісняра - принесла Лідія Романчук.

Музей щойно створено, його наповнення тільки починається.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.