МЗС: БОРЦІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ - НЕ ПОСІБНИКИ НАЦИСТІВ

Україна виступає проти політизації питань, пов'язаних з історичними подіями Другої світової війни. Українське суспільство не сприймає спрощених підходів, коли тих, хто боровся за незалежність, зарубіжні політики хочуть прирівняти до посібників нацистів.

Про це заявив директор департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин, повідомляє "Інтерфакс".

"Ми категорично проти спроб політизувати історичні події", - сказав Волошин під час відеомосту Київ-Москва "Героїзація нацизму. Чи можна залишитися осторонь?".

За його словами, Україна однозначно засуджує нацизм, спроби реабілітації фашизму, однак не підтримує ситуацію, коли "під одну гребінку хочуть підвести всіх, хто зі зброєю в руках брав участь у бойових діях в рамках Другої світової війни і не завжди на боці гітлерівської коаліції".

Що стосується резолюції проти героїзації нацизму, яка була прийнята на Генасамблеї ООН, то, за словами Волошина, Україна не була осторонь цього процесу.

"Українська делегація на протязі довгого періоду працювала над текстом цієї резолюції", - запевнив представник МЗС.

Він також назвав дивним, що в підсумку за цю резолюцію проголосував лише один з чотирьох основних учасників антигітлерівської коаліції (СРСР (куди входили РСФСР та УРСР), США, Британія, Франція).

"Це змушує замислитися над тим, наскільки ця резолюція є збалансованою", - підкреслив Волошин.

Він також додав, що проблема расизму та антисемітизму актуальна як для України, так і для РФ. "Але, напевно, не через боротьбу з трактуванням історичних подій потрібно боротися з ксенофобією, - сказав чиновник. - Напевно, для цього існують інші механізми".

Як повідомлялося, 26 листопада в Нью-Йорку на засіданні третього комітету Генеральної Асамблеї ООН з ініціативи РФ була прийнята резолюція "Героїзація нацизму: неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості".

За резолюцію проголосувало 120 держав, проти - 3 (США, Канада і Маршаллові острови), 57 країн, в тому числі Україна, при голосуванні утрималися.

Коментуючи позицію офіційного Києва, в українському МЗС закликали не прирівнювати до пособників нацизму тих, хто боровся за свободу і незалежність України: "Деякі зарубіжні політики хотіли б прирівняти до пособникам нацизму тих, хто в украй важких історичних умовах боровся за свободу і незалежність України. Українське суспільство не сприймає таких спрощених підходів"

Олег Волошин тоді зазначив, що Україна, як і більшість інших країн-учасниць антигітлерівської коаліції, які також не підтримали цей документ, просить більш виважено ставитися до таких делікатних питань історії: "При цьому українська держава однозначно виступає проти спроб героїзації нацизму, як і сталінізму".

Зазначимо, що такого роду резолюція щороку ухвалюється на ГА ООН з 2005 року за ініціативою Росії. Торік на підтримку документа проголосували 129 делегацій, три - "проти" (США, Палау, Маршаллові острови) і 52 утрималися - зокрема країни Євросоюзу, Україна, Молдова, Грузія.

Делегація США традиційно голосує "проти", мотивуючи свій підхід тим, що резолюція нібито суперечить принципам свободи висловлювання думок, а методами кримінального покарання з нацизмом боротися не можна.

Читайте також: "Нюрнберг комунізму. В Камбоджі вперше судять червоних"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.