Спецпроект

У столичному музеї показують ширми з гранатами і оголеними дівчатами. ФОТО

На цьому тижні в Музеї історії Києва представили нову виставку "Art & Wood". Це практичні, побутові арт-об'єкти - стільці, ширми, скрині, які розписали українські митці.

Про це пише gazeta.ua.

Проект стартував рік тому. "З кожним із художників ми обговорювали, кому з яким об'єктом цікаво працювати, - розповідає про задум виставки Маріанна Джулай, куратор проекту" Art & Wood ". - Я розробила основні ескізи побутових речей - стільців, ширм, столиків, тумбочок, ящиків. Замовили їх у столярній майстерні. Це прості дерев'яні меблі класичних форм ".

фото Олексій Белюсенко

Далі художники на свій смак їх оформляли. Крім ширм, стільців і скринь на виставці показують авторську кераміку, живопис, графіку. Сам проект - це експеримент на грані мистецтва і дизайну. Тут можна побачити мінімалістичні, функціональні стільці і ширми з пластинками. Або розписані пейзажами або декоровані під телевізор скріни, розмальовані торшери і футуристичні скульптури.

"Всі художники дуже не схожі один на одного. Наприклад, Алла Жмайло зробила в ширмі невеликі дірочки і через них нанизувала з тонкої соломи мереживні візерунки. Ширма Олексія Белюсенко із зображеннями оголених дівчат. Дуже витончена робота. Є і дуже "соковита" за кольором - ширма з гранатами. Зроблена в істинно грузинському колориті", - додає Маріанна Джулай.

фото Олексій Белюсенко

У виставці взяли участь 19 художників: Марта Базак, Олексій Белюсенко, Леонід Бернат, Груша (Григорій Столбченко), Ігор Єлісєєв, Ірина Єремєєва, Алла Жмайло, Неллі Ісупова, Сергій Козак, Надія Козак, Тетяна Кисельова, Олексій Малих, Оксана Попінової, Олена Придувалова, Тетяна Рубльова, Іван Семесюк, Борис Фірцак, Давид Шарашидзе.

Тут показують роботи з попередньої колекції і зовсім нові, створені спеціально для цієї виставки.
Музей знаходиться по вулиці Богдана Хмельницького, 7. Виставка триватиме до 14 грудня.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.