Ленінградську площу хочуть перейменувати на Дарницьку

Мешканці лівобережних районів Києва хочуть перейменувати Ленінградську площу на Дарницьку. Профільна комісія Київради каже, що це можна зробити швидко й недорого, бо площа на честь неіснуючого міста - "це нелогічно".

З такою ініціативою громада лівобережної частини міста звернулася до голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця, повідомляє прес-служба депутата.

"Наша комісія не поспішатиме із погодженням цього питання для того, щоб з’ясувати всебічну думку киян. Хоча для мене особисто бажання громади цілком зрозуміле. В Києві існує площа, яка носить ім’я вже неіснуючого міста – це нелогічно", - заявив Бригинець.

Оскільки житлові будинки, розташовані на цій площі, мають адреси вулиць, які прилягають до неї, то й матеріальні затрати на перейменування і зміни у документах будуть мінімальні.

Ленінградська площа — площа у Дніпровському районі Києва, одна з найбільших транспортних розв'язок лівобережної частини столиці.

Розташована між проспектом Возз′єднання, проспектом Миру, вулицею Будівельників, проспектом Юрія Гагаріна, вулицею Івана Сергієнка, вулицею Володимира Сосюри, Празькою вулицею і Харківським шосе.

Виникла в 1950-ті роки на місці колишнього контрольного пункту (КП), який існував при в′їзді в місто. У ряді джерел 1940—50-х років фігурує під назвою площа КП. Сучасна назва — з 1958 року.

Як відомо, у листопаді 2011 року Олександр Бригинець анонсував перейменування вулиць, названих на честь учасників Січневого повстання, але воно так і не відбулося.

 

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька. Цих змін не сталося. 

Про інші перейменування вулиць і площ у містах України читайте за тегом "топоніміка".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.