Лист Наполеона про знищення Кремля продано за 150 тисяч євро

Зашифрований лист імператора Наполеона Бонапарта, в якому він повідомляє про свої плани щодо знищення московського Кремля, продано на аукціоні у Франції за 150 тисяч євро.

Про це повідомляє УНІАН.

Лист Наполеона було виставлено на торгах, організованих аукціонним будинком Osenat у Фонтенбло.

Спочатку лист, що раніше зберігався в приватній колекції, був оцінений експертами в 10-15 тисяч євро, проте підсумкова вартість лота значно перевершила попередню.

"Я висаджу Кремль 22-го о третій годині ранку", - написав Наполеон 20 жовтня 1812 року. Послання складено з цифр і підписано "Nap" рукою імператора.

Цим листом Наполеон інформував про свої плани державного секретаря Франції Юга-Бернара Маре. Виконання наказу доручалося маршалові Едуарду Мортьє, який був призначений військовим губернатором Москви після того, як війська Наполеона зайняли місто у 1812 році.

Покидаючи Москву, французький імператор наказав висадити у повітря історичні будівлі в Кремлі - було підірвано три вежі, серйозно постраждали прилеглі до них мури, Арсенал і Грановита палата.

У своєму листі Наполеон також просить свого міністра, розквартированого у Вільні (Вільнюс), забезпечити запаси продовольства і верхових для армії: "Моя кавалерія виведена з ладу, гине багато коней".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.