Лист Наполеона про знищення Кремля продано за 150 тисяч євро

Зашифрований лист імператора Наполеона Бонапарта, в якому він повідомляє про свої плани щодо знищення московського Кремля, продано на аукціоні у Франції за 150 тисяч євро.

Про це повідомляє УНІАН.

Лист Наполеона було виставлено на торгах, організованих аукціонним будинком Osenat у Фонтенбло.

Спочатку лист, що раніше зберігався в приватній колекції, був оцінений експертами в 10-15 тисяч євро, проте підсумкова вартість лота значно перевершила попередню.

"Я висаджу Кремль 22-го о третій годині ранку", - написав Наполеон 20 жовтня 1812 року. Послання складено з цифр і підписано "Nap" рукою імператора.

Цим листом Наполеон інформував про свої плани державного секретаря Франції Юга-Бернара Маре. Виконання наказу доручалося маршалові Едуарду Мортьє, який був призначений військовим губернатором Москви після того, як війська Наполеона зайняли місто у 1812 році.

Покидаючи Москву, французький імператор наказав висадити у повітря історичні будівлі в Кремлі - було підірвано три вежі, серйозно постраждали прилеглі до них мури, Арсенал і Грановита палата.

У своєму листі Наполеон також просить свого міністра, розквартированого у Вільні (Вільнюс), забезпечити запаси продовольства і верхових для армії: "Моя кавалерія виведена з ладу, гине багато коней".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.