Архів Тарковського на "Сотбіс" продали за $2 млн

На аукціоні "Sothbey's" вважають, що хід торгів з продажу архіву Андрія Тарковського свідчить про його історичну цінність. "Ми приголомшені сумою, за яку проданий архів".

Про це заявив "Інтерфаксу" глава відділу книг і рукописів англійського аукціонного будинку "Cотбіс" Стівен Роу.

"Це історична угода для історії кіно, - зазначив Роу. - Торги були довгими і жорстокими, і це свідчить про ту історичну цінність, яку представляє собою цей архів".

Торги архіву Тарковського тривали цілих 18 хвилин. Зрештою архів за 1,5 млн фунтів ($2 млн) купив представник російського міста Іваново.

Відомий радянський кінорежисер Андрій Тарковський народився в Іванівській області РСФСР (місто Юр'євець). У 1984 році він прийняв рішення не повертатися в СРСР, залишившись в Італії, де знімав один із фільмів. Помер у 1986 році в Парижі.

Співробітник аукціонного дому нагадав, що ніколи раніше значущі матеріали, пов'язані з Тарковським, не потрапляли на аукціони. "Думаю, що більше і не потраплять", - зазначив Роу.

Архів, пов'язаний з життям і діяльністю Тарковського, був виставлений на продаж другом і співавтором кінорежисера, кінознавцем Ольгою Сурковою, кота живе в Голландії. У нього входять листи, чернетки рукописів, аудіозаписи та фотографії, замітки на полях сценаріїв, а також оригінальний сценарій до фільму "Дзеркало".

Архів буде переданий в будинок-музей режисера у Юр'євці.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.