"Мужички з істфаку" нав'язують білорусам нову історію - чиновник Лукашенка

"Складається враження, що деякі мужички з істфаку та інших теплих академічних місць заявилися спеціально, щоб плюнути на могили предків - заявляючи, що, мовляв, не було в Білорусі жодних партизанів. Треба думати, були тільки близькі їм за духом колаборанти".

Так нахамив завкафедрою ідеології та політичних наук Академії управління при президенті Білорусі Ніколай Малишевскій, коментуючи підсумки Мінської міжнародної наукової конференції "Війна 1812 року і Білорусь", повідомляє "Регнум".

Малишевскій мав на увазі істориків, які на конференції заявили про те, що війна 1812 року між Наполеоном і Російською імперією не є для білорусів вітчизняною.

Професор кафедри загальної історії Поволзької державної соціально-гуманітарної академії Андрєй Попов заявив, що війна 1812 року не була народною, а на території Білорусії не було масових виступів противників наполеонівської окупації.

Професор Сілезького університету в Катовіцах Даріуш Наврот заявив про відсутність у населення литовських і білоруських губерній Російської імперії вірнопідданського ставлення до Олександра I, а також про наявність надій на зміни на краще при Наполеоні I.

Професор Гродненського державного університету Вячаслав Швєд заявив про неприйнятність використання терміну "Вітчизняна війна 1812 року" стосовно до білоруської історії - він запропонував використовувати термін "франко-російська війна 1812 року".

Читайте на ІП про соратника Олександра І - українця Віктора Кочубея

Сумнівні спроби переписати історію 200 років потому "не роблять честі ревізіоністам", заявив Малишевскій.

Чиновник вважає, що спроби "представити Вітчизняну війну 1812 року як громадянську чи як Вітчизняну з точки зору так званих литвинів" не підтверджуються фактами, статистикою офіційних документів.

"Мета подібних заходів - нав'язати білорусам нову історію - суміш дикої брехні, підлості, невігластва і лукавства, густо замішаних на русофобії", - сказав Малишевскій.

Як відомо, в результаті ревізії навчальних програм у Білорусі Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.