У Києві зник пам'ятник першому трамваю у Східній Європі. ФОТО

З Поштової площі (Поділ) зник пам’ятник "Першому київському трамваю", встановлений у 1992 році на маршруті №1 електричного трамваю - першого в Російській імперії та Східній Європі.

Про це у своєму фейсбуку написала учасниця руху "Збережи Старий Київ" Марія Лєбєдєва.

"Розібрали і відвезли в невідомому напрямку, з бетону стирчать штирі, - обурюється активістка. -  Нікого жодні органи нагляду за культурною спадщиною  не повідомили. По-хамськи, традиційно".

Автор пам’ятника архітектор Володимир Собцов наголосив, що всі деталі монумента Першому трамваю – дуже цінні.

"Він підлягав реставрації. Усі його деталі – цінні, навіть шматки бруківки, принесені трамвайниками – 19-го сторіччя. Мова про його пересування йшла, але ніхто навіть не міг подумати, що все відбудеться так жахливо, з такими грубими порушеннями всіх можливих правил і законів", - сказав Собцов.

 Пам′ятник першому трамваю було встановлено в 1992 році, на честь його 100-річчя. Фото: kievtown.net

Водночас, як повідомили у Київській адміністрації, пам’ятник тимчасово демонтували на період укріплення підпірної стіни майбутньої розв’язки на Поштовій площі.

"Аби не пошкодити пам’ятник під час проведення будівельних робіт, його було демонтовано та транспортовано до реставраційної майстерні. Тут пам’ятник зберігатиметься три тижні, після чого його повернуть на звичне місце", - заявили у КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва".

Нагадаємо, цього року відзначається 120-річчя київського електричного трамваю - перший його маршрут якраз і пролягав з Подолу (повз Поштову площу) на Хрещатик.

Раніше під приводом реконструкції з Поштової площі прибрали пам'ятник морякам Дніпровської флотилії, які загинули під час оборони Києва у 1941 році.

Дивіться також на цю тему:

Бізнес-історія трамваю у Києві. Як і чому він з'явився в місті. ФОТО

Київські трамваї: як було і як стало - порівняйте. ВІДЕО

Федір Піроцький - полтавчанин, який винайшов електричний трамвай

У Львові розмальовують стіни радянськими квитками на трамвай. ФОТО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.