У Києві зник пам'ятник першому трамваю у Східній Європі. ФОТО

З Поштової площі (Поділ) зник пам’ятник "Першому київському трамваю", встановлений у 1992 році на маршруті №1 електричного трамваю - першого в Російській імперії та Східній Європі.

Про це у своєму фейсбуку написала учасниця руху "Збережи Старий Київ" Марія Лєбєдєва.

"Розібрали і відвезли в невідомому напрямку, з бетону стирчать штирі, - обурюється активістка. -  Нікого жодні органи нагляду за культурною спадщиною  не повідомили. По-хамськи, традиційно".

Автор пам’ятника архітектор Володимир Собцов наголосив, що всі деталі монумента Першому трамваю – дуже цінні.

"Він підлягав реставрації. Усі його деталі – цінні, навіть шматки бруківки, принесені трамвайниками – 19-го сторіччя. Мова про його пересування йшла, але ніхто навіть не міг подумати, що все відбудеться так жахливо, з такими грубими порушеннями всіх можливих правил і законів", - сказав Собцов.

 Пам′ятник першому трамваю було встановлено в 1992 році, на честь його 100-річчя. Фото: kievtown.net

Водночас, як повідомили у Київській адміністрації, пам’ятник тимчасово демонтували на період укріплення підпірної стіни майбутньої розв’язки на Поштовій площі.

"Аби не пошкодити пам’ятник під час проведення будівельних робіт, його було демонтовано та транспортовано до реставраційної майстерні. Тут пам’ятник зберігатиметься три тижні, після чого його повернуть на звичне місце", - заявили у КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва".

Нагадаємо, цього року відзначається 120-річчя київського електричного трамваю - перший його маршрут якраз і пролягав з Подолу (повз Поштову площу) на Хрещатик.

Раніше під приводом реконструкції з Поштової площі прибрали пам'ятник морякам Дніпровської флотилії, які загинули під час оборони Києва у 1941 році.

Дивіться також на цю тему:

Бізнес-історія трамваю у Києві. Як і чому він з'явився в місті. ФОТО

Київські трамваї: як було і як стало - порівняйте. ВІДЕО

Федір Піроцький - полтавчанин, який винайшов електричний трамвай

У Львові розмальовують стіни радянськими квитками на трамвай. ФОТО

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.