Спецпроект

У столиці може з’явитися "Музей історичного центру міста Києва"

Музей планують розмістити в приміщенні на вул. Б. Хмельницького, 66/2. Відповідний проект рішення внесений до порядку денного пленарного засідання сесії Київради 29 листопада 2012 року.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Проект створення музею розроблено Шевченківською райдержадміністрацією спільно з Національним заповідником "Софія Київська".

Урочисте відкриття першої експозиції виставки майбутнього Музею відбулося до 20-ї річниці незалежності України 19 серпня 2011 року в Національному заповіднику "Софія Київська".

Виставку відвідало більше 10 000 осіб. Зважаючи на велику увагу до представленої експозиції, підготовлено проект рішення Київради "Про створення Музею "Музей історичного центру міста Києва".

"Заклад стане першим в Україні, в якому за допомогою музейної експозиції можна простежити всю багатовікову історію державотворення України. Виставка налічує близько 600 експонатів, які надані приватними колекціонерами та небайдужими до нашої історії громадянами. Музей має на меті популяризувати серед мешканців та гостей столиці історію державотворення та незалежності України, висвітлюючи роль в цьому центральної частини міста, її видатних державних та громадсько-політичних діячів, відродження національної культури, педагогіки, народної о світи тощо", - розповів депутат. 

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.