Спецпроект

Британський музей запустив 60-річний комп'ютер. ФОТО

У Музеї обчислювальної техніки в англійському місті Блетчлі-Парк можна побачити діючий комп'ютер Harwell Dekatron.

Про це пише gooddays.ru

Британським музейникам вдалося запустити комп'ютер, чий вік нараховує 61 рік. Це ЕОМ Harwell Dekatron з пам'яттю на декатронах.

Вага комп'ютера - дві з половиною тонни. У висоту він сягає двох метрів. Програми для нього зберігаються на паперових стрічках.

Комп'ютер-ветеран

Останні три роки машина перебувала на реставрації. Harwell Dekatron з'явився в 1951 році. Його розробка велася два роки. ЕОМ використовували для розрахунків в дослідницькому центрі атомної енергетики в графстві Оксфордшир.

Незважаючи на значну вагу, часто комп'ютер рахував повільніше, ніж людина. На множення двох чисел у нього йшло до десяти секунд. Однак машина була більш працездатною, ніж людина, і могла обчислювати до десяти годин поспіль.

У 1957 році комп'ютер вступив до коледжу міста Вулвергемптон, де його використовували під час занять по програмуванню.

У 2009 році співробітник Блетчлі-Парк виявив комп'ютер в сховищі музею і вирішив його відновити. Реставратори під час відновлення намагалися не використовувати сучасні деталі, тому реставрація затягнулася.

Як відомо, другий після Harwell Dekatron комп'ютер у Європі було зроблено в Україні, в тому ж таки 1951 році.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.