Спецпроект

Британський музей запустив 60-річний комп'ютер. ФОТО

У Музеї обчислювальної техніки в англійському місті Блетчлі-Парк можна побачити діючий комп'ютер Harwell Dekatron.

Про це пише gooddays.ru

Британським музейникам вдалося запустити комп'ютер, чий вік нараховує 61 рік. Це ЕОМ Harwell Dekatron з пам'яттю на декатронах.

Вага комп'ютера - дві з половиною тонни. У висоту він сягає двох метрів. Програми для нього зберігаються на паперових стрічках.

Комп'ютер-ветеран

Останні три роки машина перебувала на реставрації. Harwell Dekatron з'явився в 1951 році. Його розробка велася два роки. ЕОМ використовували для розрахунків в дослідницькому центрі атомної енергетики в графстві Оксфордшир.

Незважаючи на значну вагу, часто комп'ютер рахував повільніше, ніж людина. На множення двох чисел у нього йшло до десяти секунд. Однак машина була більш працездатною, ніж людина, і могла обчислювати до десяти годин поспіль.

У 1957 році комп'ютер вступив до коледжу міста Вулвергемптон, де його використовували під час занять по програмуванню.

У 2009 році співробітник Блетчлі-Парк виявив комп'ютер в сховищі музею і вирішив його відновити. Реставратори під час відновлення намагалися не використовувати сучасні деталі, тому реставрація затягнулася.

Як відомо, другий після Harwell Dekatron комп'ютер у Європі було зроблено в Україні, в тому ж таки 1951 році.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.