Спецпроект

Збирають пшеницю для випічки символічного хліба

Представники молодіжних громадських організацій вийшли на вулиці Києва із закликом до киян допомогти зберегти історичну пам’ять про події 1932-1933 років.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху. 

Учасники акції пропонували перехожим зробити символічну пожертву на придбання лампад та свічок, які запалять біля пам’ятних знаків жертвам Голодомору 24 листопада.

Охочі мали змогу не лише долучитися гривнею, але й одночасно наповнити величезні прозорі колби зернами пшениці.

Із зібраного зерна згодом спечуть хліб як символ колективної пам’яті, який розділять та роздадуть між усіма учасниками жалобних заходів 24 листопада.

"Саме взаємодопомога допомогла українцям пережити геноцид, - зазначив один із організаторів акції, історик, член Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні Володимир В'ятрович. - Сьогодні українці також повинні об’єднати зусилля, аби зберегти пам’ять про цей злочин, яка є єдиною гарантією, що він ніколи не повториться".

Традиційно в останню суботу листопада в усіх областях України відбувається вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Цьогорічні роковини присвячені доброчинцям, які рятували співвітчизників від голодної смерті.

В акції взяли участь:

- співаки: Леся та Галина Тельнюк (гурт "Сестри Тельнюк"), Вадим Красноокий (гурт "Mad Heads XL"), Олександр Ярмола (гурт "Гайдамаки");

- видавці та письменники брати Капранови.

Аналогічні акції відбуваються також у Дніпропетровську, Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Сумах, Тернополі, Харкові, Черкасах, Чернівцях. 

Нагадаємо, що Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні закликає киян та гостей столиці прийти 24 листопада о 14:00 до метро "Арсенальна" і взяти участь у жалобній ході до Національного музею "Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні", спільно пом’янути мільйони загиблих та о 16:00 разом з усією країною та українцями в 32 державах світу запалити свічку пам’яті.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.