ДВІ КРИМСЬКІ ПАМ'ЯТКИ СТАЛИ ПРЕТЕНДЕНТАМИ НА СПАДЩИНУ ЮНЕСКО

"Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай" і "Культурний ландшафт печерних міст Кримської Готії" включені до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на заступника директора департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури Віктора Вечерського.

Чиновник також нагадав, що у 2003-му році "Бахчисарайський палац кримських ханів" потрапив у попередній список від України.

За словами Вечерського, "Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай" є розширенням попередньої номінації, в яку, окрім Бахчисарайського палацу, увійшли також історичні пам'ятники на прилеглій території.

Відповідаючи на запитання журналістів, як довго ЮНЕСКО може розглядати питання включення цих об'єктів-кандидатів в основний список Світової спадщини, Вечерський повідомив, що від 2 до 15 років.

Він нагадав, що в списку Світової спадщини ЮНЕСКО Україна представлена ​​п'ятьма своїми об'єктами, а також подала 15 об'єктів-кандидатів на включення до основного списку, які зараз перебувають у попередньому.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.