Спецпроект

В Росії ностальгують за піонерським галстуком

У Ярославському музеї-заповіднику відкрилася виставка "Дитинство в червоному галстуці".

Про це пише Российская газета

За визнанням автора і куратора виставки, завідувача історичним відділом музею Наталії Артем'євої, останнім часом в російському суспільстві помітно підвищився інтерес до радянської історії, і на зміну різко негативній оцінці піонерського руху прийшла своєрідна "ностальгія" по піонерському дитинству.

Крім того, у ярославського "піонерського дитинства" в кінці нинішнього жовтня - ювілей: 90 років тому, 28 листопада 1922 року, в Ярославлі відбулося засідання Бюро дитячих груп, де були підведені перші підсумки дитячого комуністичного руху піонерів. І саме ця дата вважається в регіоні днем ​​народження місцевої піонерії.

Експозиція склалася з предметів, що знаходилися в зібранні музею-заповідника, музею Дитячого морського центру імені адмірала Ушакова, конструкторського бюро "Мастерок", музею гімназії № 3 та приватних колекцій.

Наприклад, чотирикутний галстук, про який "пізні" піонери навіть не чули, представила на виставку ветеран піонерського руху Марія Кузьміна. Виявляється, перші піонери самі вирізали квадратні галстуки зі шматків кумачу, складали їх навпіл у вигляді трикутника і пов'язували на сорочки.

Більш звичні трикутники з'явилися пізніше, коли піонери поїхали по селах ліквідувати безграмотність і "вселяти сільській молоді нові революційні цінності". Через брак кумачу власні краватки піонери різали по діагоналі, і таким чином з одного галстуку виходили два - набагато більш раціональний варіант.

- На виставці представлена ​​атрибутика, символіка піонерського руху з моменту заснування і до часу його "розквіту" в 1950-1970-х роках минулого століття, - розповіла Наталя Артем'єва. - Все, що колись малося на піонерських кімнатах кожної школи, а також рідкісні фотографії, справжні плакати, книги, іграшки, значки, предмети побуту радянської епохи. Для дітей є кілька інтерактивних зон, де, сидячи за цією партою 1950-х років, можна дізнатися, що таке урок краснопису, погортати підручники, за якими навчалися мами, тата, бабусі й дідусі.

За словами організаторів виставки, вона розрахована на сімейне відвідування.

- Це привід старшому поколінню розповісти дітям і онукам про власну піонерської юності, про заняття в гуртках, про участь у грі "Зірниця" та про багато іншого, - продовжує Наталя Артем'єва. - І, звичайно, на час самим повернутися в дитинство.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.