Спецпроект

Стартує другий конкурс публікацій "Приз Ґарета Джоунза"

З 14 листопада по 15 грудня 2012 року проводиться конкурс для журналістів "Приз Ґарета Джоунза". Нагорода становить 2 000 доларів США, які можуть надаватись одному учаснику Конкурсу або кільком, за рішенням журі.

Як повідомив "Історичній правді" один із засновників Іван Лозовий, конкурс передбачає відкриті змагання для написання аналітично-публіцистичних статей на тему: "Ґарет Джоунз – Голодомор - Відповідальність". Тема умисно залишається доволі широкою.

Мета Конкурсу: сприяти ознайомленню суспільства з подіями, пов’язаними з Голодомором, підвищувати свідомість людей відносно історії України та важливих подій минулого.

Оголошено переможців першого конкурсу ім. Ґарета Джоунза

Будь-який журналіст має можливість надіслати свою статтю українською мовою для участі в Конкурсі. Хто такий "журналіст" трактуватиметься широко.

Статті надані для участі в конкурсі оцінюватимуться за критеріями:
-- аналітично-публіцистичні якості,
-- оригінальність,
-- переконливість,
-- стилістика, структурованість та ефективність доведення думок.

Рекомендована довжина статті - 1500 слів, але довжина статті не буде єдиним критерієм.

Гроші на призовий фонд для цього Конкурсу надані приватними особами.

Сайт, де можна познайомитись з умовами Конкурсу, знаходиться тут.

Надсилати статті для участі в Конкурсі можна на адресу електронної пошти: garethjonesprize@gmail.com

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.