Національна історична бібліотека оцифровується

У Києві представили наступний етап проекту з оцифрування першоджерел Національної історичної бібліотеки України "Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі".

Про це ІП повідомили представники проекту "Історична спадщина України".

Протягом наступних дев’яти місяців організатори планують залучити до співпраці молодь, навчити бібліотекарів технологіям безпечного сканування, оцифрувати кількадесят стародрукованих видань і надати безкоштовний доступ до їхніх електронних копій.

Що зроблено за час першого етапу проекту (липень 2011 - серпень 2012):

- оновлено веб-сайт Національної історичної бібліотеки України;

- створено імідж-каталог усіх видань бібліотеки, який наразі доступний через інтернет;

- оцифровано понад 120 унікальних краєзнавчих та інших раритетних видань, що існують у світі лише в кількох примірниках;

- розпочато створення електроннної читальної зали для користувачів бібліотеки.

Планується, що ще цього року бібліотека отримає власний міні-центр з оцифрування стародрукованих видань. Його співробітники також пройдуть тренінгові програми з сучасних технологій безпечного та швидкого сканування та створення електронних копій книжок.

У світі нараховується біля 60 млн архівних документів XV–XX ст., з яких майже 3 млн рідкісних та цінних книг зберігається в бібліотеках України.

Особливу історично-культурну цінність представляє колекція стародруків та рукописів іноземними мовами Національної історичної бібліотеки України, яка нараховує 1130 одиниць (з яких 900 одиниць періоду XVI-XVII ст.).

За даними досліджень ЮНЕСКО, 30-60% фондів бібліотек США, Західної Європи та Росії знаходяться під загрозою руйнування, а близько 15% паперових видань, що зберігаються в бібліотеках та архівах Європи, вже не можливо врятувати.

Проект "Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі" – спільна ініціатива МГО Асоціація "Інтелектуальне лідерство" й Національної історичної бібліотеки України. Другий етап проекту реалізовується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.