Національна історична бібліотека оцифровується

У Києві представили наступний етап проекту з оцифрування першоджерел Національної історичної бібліотеки України "Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі".

Про це ІП повідомили представники проекту "Історична спадщина України".

Протягом наступних дев’яти місяців організатори планують залучити до співпраці молодь, навчити бібліотекарів технологіям безпечного сканування, оцифрувати кількадесят стародрукованих видань і надати безкоштовний доступ до їхніх електронних копій.

Що зроблено за час першого етапу проекту (липень 2011 - серпень 2012):

- оновлено веб-сайт Національної історичної бібліотеки України;

- створено імідж-каталог усіх видань бібліотеки, який наразі доступний через інтернет;

- оцифровано понад 120 унікальних краєзнавчих та інших раритетних видань, що існують у світі лише в кількох примірниках;

- розпочато створення електроннної читальної зали для користувачів бібліотеки.

Планується, що ще цього року бібліотека отримає власний міні-центр з оцифрування стародрукованих видань. Його співробітники також пройдуть тренінгові програми з сучасних технологій безпечного та швидкого сканування та створення електронних копій книжок.

У світі нараховується біля 60 млн архівних документів XV–XX ст., з яких майже 3 млн рідкісних та цінних книг зберігається в бібліотеках України.

Особливу історично-культурну цінність представляє колекція стародруків та рукописів іноземними мовами Національної історичної бібліотеки України, яка нараховує 1130 одиниць (з яких 900 одиниць періоду XVI-XVII ст.).

За даними досліджень ЮНЕСКО, 30-60% фондів бібліотек США, Західної Європи та Росії знаходяться під загрозою руйнування, а близько 15% паперових видань, що зберігаються в бібліотеках та архівах Європи, вже не можливо врятувати.

Проект "Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі" – спільна ініціатива МГО Асоціація "Інтелектуальне лідерство" й Національної історичної бібліотеки України. Другий етап проекту реалізовується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.