Спецпроект

Нацрада закликала мовників не розважати в День пам'яті Голодомору

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення закликає мовників відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодомору 24 листопада.

Про це йдеться у зверненні Нацради, підписаному головою Володимиром Манжосовим: "При плануванні програм і передач на цей день рекомендуємо керуватися Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті".

Зокрема, правила зобов’язують мовників у день пам’яті:

- оформити ефірний час без розміщення міжпрограмних заставок мажорного звучання або з використанням міжпрограмних заставок мінорного звучання;

- припинити трансляцію комедійних фільмів, розважальних та музично-розважальних передач, концертно-видовищних передач, теле- і радіовікторин, передач на замовлення та музичних творів мажорного звучання;

- утриматись від трансляції рекламних роликів, а також анонсів, що містять елементи шоу, розваг та еротики;

- поширювати в ефірному часі інформацію про день трауру (скорботи, жалоби) та день пам’яті.

Як відомо, указ про встановлення в четверту суботу листопада Дня пам’яті жертв Голодомору був ухвалений з ініціативи громадських організацій, Міністерства культури, державного комітету у справах релігій і державного комітету телебачення і радіомовлення.

Нагадаємо, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.