Спецпроект

Норвезький музей відмовився від речей Брейвіка

Андерс Брейвікь збирався подарувати свій парадний мундир лицарів-тамплієрів і ще кілька речей музею опору Норвегії.

Про це пише Главное

У в'язниці Брейвік вимагав повернути йому кілька пам'ятних речей, в тому числі парадний мундир лицарів-тамплієрів, в якому він зображений на багатьох фотографіях. Однак тепер він вирішив передати уніформу, жетон, який був прикріплений до кишені під час теракту, і зброю, якою він користувався, в дар норвезькому музею Опору.

"Брейвік бачить себе учасником руху Опору і вважає, що його речам саме місце в музеї", - повідомив адвокат Брейвіка Трунд Йордет, додавши, що терорист розуміє - речі навряд чи колись будуть виставлені в музеї.

Це підтвердили в самій установі, пояснивши, що не мають наміру брати в дар речі Брейвіка. "Нас ця пропозиція здивувала ... Важко зрозуміти, як Брейвік прийшов до такого рішення", - заявив представник музею Опору Івар Краглунд.

У той же час, представники слідства ще раз пояснили, що речі, про які говорить Брейвік, - серйозні докази, які фігурували у справі про теракт. Їм навряд чи доведеться стати музейними експонатами, вони залишаться в поліції як речові докази найгучнішого теракту в історії Норвегії.

Андерс Брейвік — організатор і виконавець терористичних актів у Норвегії у липні 2011 року, внаслідок котрих загинуло 77 осіб і 96 отримали поранення.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.