Спецпроект

На Рівненщині створять музей Леоніда Кравчука

Ініціатива створити президентський музей йде від місцевої влади. Проте коштів на такий музей наразі немає, тому фінансування обіцяють передбачати уже в наступному році.

Про це пише Рівненська газета

Ще влітку із відповідною ініціативою та зверненням до Рівненської обласної ради звернулися Рівненська райдержадміністрація та Рівненська районна рада.

 

У своєму зверненні вони просили обласну владу виділити кошти на фінансування робіт зі створення історико-меморіального центру "Батьківщина Першого Президента України" на території Великожитинської сільської ради.

 

Цю культурну ініціативу підтримали, проте, як відзначив один з членів постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, культури та духовності, ректор Національного університету "Острозька академія" Ігор Пасічник, такий центр бажано присвятити не лише Леоніду Кравчуку, а й іншим видатним особистостям - уродженцям Рівненського краю.

 

За словами голови постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, культури та духовності Світлани Левицької, наразі немає змоги профінансувати цей проект через те, що зміни до бюджету уже внесені. Водночас є можливість передбачити кошти у бюджеті на 2013 рік.

 

Перший Президент України, Леонід Кравчук, народився у селі Великий Житин 10 січня 1934 року. Там пройшло його дитинство, шкільні роки і донині залишилася хата його батьків.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.