Спецпроект

Про українського богатиря знімуть кіно - потім відкриють музей

Майже тиждень в с. Білки на Закарпатті тривав перший етап зйомок першого вітчизняного дитячого кінофільму за мотивами роману Олександра Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу". Після зйомок вирішили відкрити ще й музей.

Про це пише Вся закарпатська правда.

Кіно знімають про  Івана Кротона: у дитинстві  хлопець пошкодував батькову корівчину, запрігся у плуга і сам виорав  ниву. Коли змужнів − на його грудях молотом могли розбивати каміння, долонею він забивав цвяхи у дубову дошку, власноруч згинав  товсту залізну рейку і робив з неї "серце", тягнув вантажну машину переповнену людьми, перемагав  відомих борців, через його шию переїжджали автомобілі… Мимоволі він ставав то боксером, то штангістом, то навіть тореадором.

Уперше життя цієї  людини спонукало  взятися за перо його земляка, Івана Копинця. У 1972 році побачила світ його книжка "Кротон".

Івану Кротону із захопленням аплодували в 64 країнах світу, зокрема в США, Бразилії, Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині, Австрії, Іспанії,  Бельгії… Про закарпатського "ведмедя", як нарекли його журналісти, писала уся світова преса. А одна з нью-йоркських  газет у 1928 році назвала Кротона "найсильнішою людиною двадцятого століття".

Завітавши на зйомки фільму, місцева влада перейнялася історією свого земляка і заговорила про відкриття музею, присвяченого Івану Кротону.

Збереглася хата, де народився і жив майбутній богатир, та ще живуть люди, які  зналися з ним особисто, виступали на районних, обласних і всеукраїнських змаганнях. Десь зберігаються його нагороди, відзнаки, документи, фотографії, вирізки з газет, афіші. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.