Спецпроект

Про українського богатиря знімуть кіно - потім відкриють музей

Майже тиждень в с. Білки на Закарпатті тривав перший етап зйомок першого вітчизняного дитячого кінофільму за мотивами роману Олександра Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу". Після зйомок вирішили відкрити ще й музей.

Про це пише Вся закарпатська правда.

Кіно знімають про  Івана Кротона: у дитинстві  хлопець пошкодував батькову корівчину, запрігся у плуга і сам виорав  ниву. Коли змужнів − на його грудях молотом могли розбивати каміння, долонею він забивав цвяхи у дубову дошку, власноруч згинав  товсту залізну рейку і робив з неї "серце", тягнув вантажну машину переповнену людьми, перемагав  відомих борців, через його шию переїжджали автомобілі… Мимоволі він ставав то боксером, то штангістом, то навіть тореадором.

Уперше життя цієї  людини спонукало  взятися за перо його земляка, Івана Копинця. У 1972 році побачила світ його книжка "Кротон".

Івану Кротону із захопленням аплодували в 64 країнах світу, зокрема в США, Бразилії, Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині, Австрії, Іспанії,  Бельгії… Про закарпатського "ведмедя", як нарекли його журналісти, писала уся світова преса. А одна з нью-йоркських  газет у 1928 році назвала Кротона "найсильнішою людиною двадцятого століття".

Завітавши на зйомки фільму, місцева влада перейнялася історією свого земляка і заговорила про відкриття музею, присвяченого Івану Кротону.

Збереглася хата, де народився і жив майбутній богатир, та ще живуть люди, які  зналися з ним особисто, виступали на районних, обласних і всеукраїнських змаганнях. Десь зберігаються його нагороди, відзнаки, документи, фотографії, вирізки з газет, афіші. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.