НА ОВК 94 - ДВА НАУКОВЦІ З ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ НАНУ

У виборчій комісії округу №94 працюють два історики з Інституту історії України Національної академії наук. Один - секретар ОВК - представляє партію "Братство", інший - "Русское единство".

Про це повідомляють учасники фейсбук-групи сайту академічних істориків Historians.in.ua.

Секретарем ОВК 94 є Блануца Андрій Васильович, який представляє партію "Братство". Блануца - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу середньовічної і ранньомодерної історії України Інституту історії України НАНУ.

Ще один представник академічного закладу в ОВК 94 - член комісії Юсов Святослав Леонідович, який представляє партію "Руська Єдність". Він є кандидатом історичних наук і науковим співробітником Інституту історії України НАНУ, спеціалізується на першій половині XX сторіччя.

Обидва історики поставили свої підписи під скандальним рішенням ОВК, згідно з яким комісія відмовилася перераховувати результати виборів на 28 дільницях округу. Таким чином ОВК позбавила права голосу 30 тисяч виборців і вивела на перше місце провладного кандидата Тетяну Засуху.

Прізвища і фото Блануци і Юсова оприлюднив у своєму блозі член "Фронту змін" Андрій Пишний, назвавши їх причетними до "фальшування результатів виборів".

При цьому прізвища Блануци і Юсова не фігурують у списку фальсифікаторів, підготовленому в опозиційному проекті постанови про створення парламентської слідчої комісії.

Як відомо, директор Інституту історії України НАНУ Валерій Смолій балотувався у ВР за списком Партії регіонів (86 місце).

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.