Спецпроект

В Москві єврейську історію покажуть в 4D, а російську - очима євреїв

В Москві 11 листопада в приміщенні Бахметьєвського автобусного парку відкриються Єврейський музей та Центр толерантності.

Про це пишуть Известия.

Територія площею 8,5 тис. кв. м вмістила 12 павільйонів, де можна подивитися фільми, щось дізнатися і на місці обговорити, провести зустрічі з носіями національної традиції.

Відкриваються одразу дві установи - музей і Центр толерантності. Перший доверху начинений передовими інтерактивними технологіями. Звична "колекція предметів" теж є, але не вона лежить в основі експозиції.

Частиною експозиції стане сам відвідувач, без нього музей не запрацює. Глядач підійде - включиться світло, запуститься відео. Якщо він не натисне кнопку на експозиційному столі - він не запрацює. Артефакти тільки підтримують виставку.

З музею можна перейти в Центр толерантності. Центр навчальний: через фільми і лекції на платформі діалогу різних культур будуть виховувати повагу до людей різних релігій і фізичних здібностей. У центрі також розроблені програми для дорослих, курси підвищення кваліфікації для вчителів.

Для центру спеціально створені конфліктні ролики. Організатори пояснюють: в них спочатку все здається ясним: "свої", "чужі", "міські", кавказці. А потім виявляється, що від чужинця щось залежить у твоєму житті. Наприклад, він хірург і повинен зробити твоїй мамі операцію; його вбили в міжнаціональній бійці, і операцію робити нікому. При обговоренні цього сюжету стає ясно, що люди по-різному сприймають будь-яку ситуацію в залежності від кількості знань про неї. Творці центру переконані, що нетолерантність - завжди наслідок нестачі інформації. У лекторії перед кожним слухачем iPad, він дозволяє активно брати участь в обговоренні.

Історична частина музею починається "від витоку" - від створення всесвіту. Потім розповідають про поширення євреїв по всьому світу після руйнування Першого і Другого храмів, про життя в Російській імперії в XVII-XVIII століттях і в кінці XIX - початку XX століття, революції, радянський період до війни, Велику Вітчизняну, післявоєнний час і нинішній. Біблійна історія стала темою 4D-кінозалу: крім об'ємного зображення відвідувачі відчувають вібрацію крісел, вітер, їх може обдати паром.

Коли в Федерації єврейських громад створювали музей, з'ясували, що з XVIII століття розповідати доведеться фактично не історію євреїв, а історію Росії.

Цей музей - історія Росії крізь призму єврейського досвіду. У XIX-ХХ століттях історія євреїв Росії - це на 95% історія Росії: у них не було своїх анклавів, вони не жили в рамках своєї традиції.

Періоду Великої Вітчизняної війни присвячена найбільша експозиція, вона включає танк Т-34 і літак По-2 в натуральну величину.

На музей і центр не витрачено жодної копійки бюджетних грошей. Приватну установу будували на приватні пожертвування.

Крім постійної і тимчасової експозицій при музеї буде бібліотека, магазин, науковий центр, конференц-майданчики, дитячий центр і кошерне кафе. Перший "тимчасовий" проект - московські євреї в фотороботах Павла Самохвалова.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.