Спецпроект

Музей Прадо знайшов нову картину Тиціана

Куратори мадридського музею Прадо підтвердили, що картина "Іоанн Хреститель", яка понад 120 років зберігалася в церковному приході в іспанському місті Альмерія, належить пензлю Тиціана.

Про це пише Укрінформ.

Полотно, що датується приблизно 1555 роком, стало третьою версією картини Тиціана, де Іоанн Хреститель зображений стоячи біля дерева, біля якого лежить вівця.

Всі три картини, в тому числі "Іоанн Хреститель" з венеціанської Галереї Академії, написаний в 1530-1532 роках, а також "Іоанн Хреститель" (1565-1570) з монастиря Ескоріал - 6 листопада були виставлені в Прадо.

Полотно 1555 року потрапило в колекцію Прадо в 1872 році. Тоді вважалося, що це картина невідомого художника XVII століття мадридської школи. Картину позичили церкви міста Альмерія, де вона провисіла до 2007 року.

На "Іоанна Хрестителя" в Альмерії звернув увагу Мігель Фаломір, глава департаменту італійської та французької живопису до 1700 року в Прадо, який в каталозі до виставки музею "Тиціан", що проходила в 2003 році, написав, що картина могла бути копією іншого зараз уже втраченого "Іоанна Хрестителя" Тиціана.

У Прадо приступили до вивчення картини, яка була в поганому стані, однак прийшли до висновку, що це не копія, а робота самого майстра. На авторство Тиціана головним чином вказує поза, в якій зображений Іоанн Хреститель, і схожість пейзажів на задньому плані.

Важливість картини, на думку реставраторів, полягає не в її естетичної цінності (картина сильна пошкоджена), а в тому, що твір підтверджує звичку Тиціана повторювати композиційні ходи і теми. Крім того, дослідники відзначають, що сюжет з Іоанном Хрестителем Тиціана був одним з найпопулярніших в Іспанії, про що свідчать численні копії.

Разом з тим, деякі фахівці вважають, що картина могла бути написана не італійським майстром, а його учнями.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.