Спецпроект

Сьогодні вкотре мають призначити директора Національного Художнього

Рішення про призначення директора національного художнього музею Украйни буде прийняте 7 листопада на засіданні Музейної ради.

Про це повідомляє УП.Життя з посиланням на міністра культури Михайла Кулиняка.

Він також заявив, що зустрічався з працівниками музею, які протестують проти призначення керівником установи в.о.директора Тетяни Міронової.

"Справа в тому, що ми паралельно отримали лист як від частини працівників Музею, так само ще листи, - зазначив Кулиняк. - Тому я вирішив до Музейної ради провести перевірку наведених фактів як виконуючою обов’язки директора, так і працівників Музею".

"Перевірка проведена, з результатами її зараз буде ознайомлена Музейна рада. Ще раз повторюю, я не приймаю одноособового рішення, як і обіцяв. Це питання ми обговоримо", - додав міністр.

Водночас, як розповіла у коментарі "УП.Життя" керівник відділу зв’язків з громадськістю НХМУ Дарія Якимова, сам міністр з колективом музею не зустрічався.

"Він приходив у музей, під час відкриття виставки "Війна краде дитинство". Тоді до нього підійшла наша колега і попросила зустрітись з колективом. І в результаті зустріч відбулась з його заступником Тимофієм Коханом. Офіційно до колективу Михайло Кулиняк не приходив", - сказала Дарія Якимова.

Як відомо, в середині жовтня колектив Національного художнього музею оголосив протест проти можливого призначення на посаду директора галеристки Тетяни Міронової.

Посаду виконуючого обов'язку Міронова обіймала останні півроку. Але ймовірне призначення викликало критику серед експертів, які вказували не непрофесійність галеристки.

У відповідь на ці звинувачення Тетяна Міронова опублікувала свій коментар, який і спровокував акцію протесту. Цей запис у блозі працівники музею назвали "безпрецедентним виступом з паплюження установи, на пост директора якої автор претендує, та безсоромне звеличення власних, переважно неіснуючих, заслуг".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.