На набережну Москви-ріки повернули пам'ятник Шевченку

Демонтований із набережної Тараса Шевченка в Москві пам'ятник поетові повернули на місце.

Про це повідомляє департамент інформаційної політики МЗС України.

Наразі пам'ятник законсервували, а ремонтні роботи остаточно завершаться навесні 2013 року. Крім того, планується впорядкувати прилеглу до пам'ятника територію.

"У рамках українсько-російського діалогу та на виконання домовленостей президентів України та Росії реставраційні роботи буде завершено до проведення у 2014 році спільних заходів з відзначення 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря", - наголошується в повідомленні.

Нагадаємо, у квітні цього року монумент Шевченку в Москві було демонтовано для рестраврвції.

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Москві належить до об'єктів культурної спадщини РФ федерального значення. Скульптура роботи Юлія Сінкевича, Михайла Грицюка та Анатолія Сніцарєва - це бронзова фігура поета заввишки 5,6 м на гранітному постаменті.

Пам'ятник встановлено в 1964 році. Поруч розташовані готель "Україна" і Київський вокзал.

Дивіться також:

Урок ювілею Шевченка. Сіоніст про Кобзаря

 

Шевченко неполіткоректний: "москалі", "німота" і "полукацапи"

"Шева" живий! Кобзар як приклад успішності та стилю

Тарас мав дружину і дітей. Про казахську родину поета

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.