Закохана пара з концтабору возз'єдналася через 62 роки

Закохані підлітки з концентраційного табору в Угорщині Томас Бек і Едіт Ґрайман, яких розлучила доля в 1944 році, знову знайшли один одного через 60 років.

Про це повідомляє "УП.Життя" із посиланням на LifeNews.

Виснажені перелякані підлітки - такими 15-річний Бек і 14-річна Ґрайман виявилися в числі 100 дітей, які потрапили в ув'язнення в один з таборів нацистів під час Другої світової війни.

У найважчий момент свого життя молоді люди потоваришували і стали втіхою один для одного. Однак, коли Томасу випав шанс втекти, він вирішив скористатися ним і залишив у неволі свою кохану.

Лише через десятиліття Бек дізнався, що Едіт не тільки змогла вижити, але й перебралася жити до Австралії в те саме місто, де влаштувався і він сам у післявоєнні роки.

Томас і Едіт

Кілька років тому Томас Бек став учасником документального проекту, заради якого він погодився знову повернутися в страшні місця своєї молодості і розповісти про свою втечу з концтабору.

Журналіст, який працював разом з пенсіонером над фільмом у Відні, вирішив допомогти йому розшукати одного дитячих років, який тепер живе в Празі.

Товариш зустрів Томаса словами, які змінили все його життя: "Едіт і я шукали тебе 62 роки!"

Дізнавшись, що його перше кохання не просто живе в Мельбурні, але і в одному районі з його рідним сином, Томас спочатку зважився лише написати електронного листа Едіт.

 Фото: Huffington Post

"Я прекрасно пам'ятав проведені з Едіт дні в таборі, ми були так налякані та пригнічені, і так потребували один одного", - розповів Бек.

Незважаючи на те, що закохані прожили всі ці роки далеко один від одного і створили сім'ї, обидва зізналися, що завжди думали і сподівалися, що зможуть возз'єднатися.

Ось уже чотири роки вони живуть разом.

Iсторія загубленого і віднайденого кохання спричинилася до створення документального фільму про Томаса й Едіт. Його покажуть на Єврейському міжнародному кінофестивалі в Сіднеї і Мельбурні в листопаді.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.