Спецпроект

Чапаєв позбувся мідних шабель

Правоохоронні органи Чувашії розшукують вандалів, які вкрали частину барельєфа, розміщеного на стіні музею героя Громадянської війни, Василя Чапаєва, в Чебоксарах.

Про це пише siteua.org.

 

Вандали спиляли шаблі зі скульптурної групи "Кіннота Чапаєва", виконаної з міді.

Днями шаблі мають бути відновлені музеєм на свої кошти. Потрібно приблизно 30 тис. рублів. Поки складається кошторис.

Музей Василя Чапаєва побудований на громадських засадах недалеко від тих місць, де народився легендарний комдив. Відкрито музей 9 травня 1974 року.

У 1986 році поряд з музеєм встановлений будинок, у якому народився Чапаєв. У ньому створено експозицію предметів побуту приміських російських селян кінця XIX століття. Будівля музею Чапаєва має форму розгорнутого прапора, на передній частині якого поміщена скульптурна група "Кіннота Чапаєва", виконана з міді.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.