Збирають гроші на пам’ятник воїнам 4-ї Київської дивізії Армії УНР

Благодійна ініціатива "Героїка" вирішила вшанувати воїнів 4-ї Київської дивізії, які відзначились у боях з більшовиками у селі Сухини на Черкащині.

 

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

30 січня 1920 року у Сухинах воїни дивізії роззброїли більшовицьку кавалерійську частину чисельністю в 100 шабель. Це була одна з численних перемог "киян" під час Першого Зимового походу.

Влітку 2012 року представники "Героїки" звернулись до Сухинської сільської ради з пропозицією спорудити пам’ятник "Воїнам Армії Української Народної Республіки", на згадку про переможну сторінку в історії села. Депутати підтримали пропозицію і надали офіційний дозвіл.

Вперше в Україні окрему військову частину Армії УНР буде увічнено пам’ятним знаком.

Вже традиційно пам’ятник буде збудовано у формі відзнаки Армії УНР "Хрест Симона Петлюри".

На меморіальній таблиці буде зображення ордену "Залізний хрест за зимовий похід і бої". Напис на табличці: "Воїнам Армії Української Народної Республіки. Козакам та старшинам 4-ї Київської дивізії. За перемогу над більшовиками в с. Сухини 30 січня 1920 року".

Загальний кошторис проекту: близько 10 000 грн. 

Переказати кошти на цей проект можна на картку ПриватБанку:

4149 6050 5124 4937. Слабоспицький Олег Олександрович.

Докладніша інформація: heroic.spirit@gmail.com

+ 38 093 725 67 45 (Павло Подобєд).

 

 

Благодійна ініціатива “Героїка” – громадський рух, мета якого відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від 2010 року “Героїка” встановила понад півтора десятки монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.