Спецпроект

Музей історії ГУЛАГу створив окремий сайт пам'яті жертв 1937-38 років

Імена майже 10 тисяч осіб, розстріляних у Москві в 1937-1938 роках, опублікував московський Музей історії ГУЛАГу на спеціальному сайті, який присвячений жертвам політичних репресій.

Про це повідомляє прес-служба музею.

Список імен жертв, розміщених на сайті, надано Міжнародним історико-просвітницьким та правозахисним товариством "Меморіал".

Сайт 30october.ru створений в рамках проекту "30 жовтня". З 1991 року 30 жовтня в Росії відзначається День пам'яті жертв політичних репресій.

У цьому році на честь пам'ятної дати відбудеться низка заходів. 29 жовтня біля Соловецького каменя на Луб'янській площі пройде акція «Повернення імен» Міжнародного Меморіалу, а в сквері художник Хаїм Сокіл проведе акцію "Листи. Живий архів".

Безпосередньо 30 жовтня в храмі Святих новомучеників і сповідників Російських в Бутово буде звершено заупокійну літію по всім постраждалим на Бутовському полігоні, де проводилися масові страти жертв сталінських репресій. Також в цей день у конференц-залі уряду Москви і в Музеї історії ГУЛАГу пройдуть концерти.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.