Спецпроект

Музей "нечисті" в Калінінграді відновив свою роботу. ФОТО

В Калінінграді, на території Візит-центру "Музейний комплекс" Національного парку «Куршська коса", після нетривалої перерви, знову відкрився Музей російських забобонів.

Про це пише Руград.

Захоплюючись різьбленням по дереву, корінний калінінградець Михайло Семенов, в 2002 році відкрив у дерев'яній хаті музей Російських забобонів. Це місце стало дуже відвідуваним і досить відомим в Росії. За три з гаком роки він створив колекцію персонажів більш ніж з шістдесяти різьблених дерев'яних фігурок, які викликають безсумнівний інтерес у відвідувачів.

Присвячений музей російського фольклору: духам слов'ян, персонажам казок і різним народним повір'ями. Тут можна зустріти Бабу-Ягу, Мару, Лісовика, лісових, домашніх, польових, водяних, дорожніх, нічних і інших духів, які в давнину могли й допомогти або нашкодити людині. Всі вони вирізані з дерева, зроблені людиною, але виглядають як живі.

Біля кожної фігурки в музеї Російських забобонів є табличка з описом, хто це такий.

Баба-Яга

 

Музей Російських забобонів розташований на території Візит-центру «Музейний комплекс», відкритий з 11.00 до 17.00, вихідні дні - понеділок, вівторок.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.