Спецпроект

У НАЙБІЛЬШОМУ В СВІТІ ЄВРЕЙСЬКОМУ ЦЕНТРІ Є ЗГАДКИ ПРО УПА

У Дніпропетровську в урочистій обстановці відкритий найбільший в світі єврейський центр "Менора", який місцева хасидська громада створювала майже десятиліття.

Про це повідомляє "День".

Єврейський центр "Менора" за своїми масштабами величезний - він став найбільшою спорудою Дніпропетровська, "затьмаривши" будівлю колишнього Міністерства чорної металургії УРСР, розташовану на центральній площі міста.

Новий центр складається з семи веж, які символічно являють собою подобу храмового семисвічника. Це свого роду невелике місто в місті, тут можна зробити покупки, посидіти в ресторані або кафе, відвідати банк і турагентства, зняти готельний номер і зіграти весілля, побувати в сучасному концертному залі.

Особливе місце на трьох поверхах "Менори" займає музей "Пам'ять єврейського народу і Голокост в Україні". Промову на його презентації виголосив Надзвичайний і Повноважний посол ФРН Крістоф Вайль, який говорив про історичну пам'ять.

За словами директор музею, керівник дослідницького центру "Ткума" Ігор Щупак, це найбільший на пострадянському просторі меморіальний комплекс, присвячений Голокосту.

Загальна площа експозиції, розташованої в чотирьох основних залах, становить близько 3 тис. кв. метрів. Перший зал присвячений традиціям іудаїзму, а також особливостям життя євреїв у містах і містечках. Найбільший зал розповідає про події Голокосту. За ним слідує "Зал пам'яті - зал імен".

Біля виходу з музею відвідувачі зможуть побачити інсталяцію "Розлом світу", що нагадує про катастрофу цивілізації після приходу до влади нацистів.

Частина експозиції присвячена ставленню до єврейського питання Організації Українських Націоналістів, а також перебуванню євреїв в лавах Української Повстанської армії.

Чималий інтерес людей, присутніх на відкритті, викликала інформація про те, що один з керівників ОУН на Дніпропетровщині Федір Вовк рятував під час нацистської окупації євреїв, а після війни був визнаний Центром "Яд Вашем" у Єрусалимі "праведником світу".

"У музеї є стенди, присвячені Андрею Шептицькому, отцю Омеляну Ковчу та іншим українцям, які рятували євреїв від знищення, - пише у своєму фейсбуку Адріан Каратницький, який був присутній на відкритті "Менори". - Експозиція зважено розповідає про українсько-єврейські стосунки, включно з участю євреїв в УПА".

Читайте також: "Українсько-єврейська зустріч". Наші історії неповні одна без одної"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.