Спецпроект

У НАЙБІЛЬШОМУ В СВІТІ ЄВРЕЙСЬКОМУ ЦЕНТРІ Є ЗГАДКИ ПРО УПА

У Дніпропетровську в урочистій обстановці відкритий найбільший в світі єврейський центр "Менора", який місцева хасидська громада створювала майже десятиліття.

Про це повідомляє "День".

Єврейський центр "Менора" за своїми масштабами величезний - він став найбільшою спорудою Дніпропетровська, "затьмаривши" будівлю колишнього Міністерства чорної металургії УРСР, розташовану на центральній площі міста.

Новий центр складається з семи веж, які символічно являють собою подобу храмового семисвічника. Це свого роду невелике місто в місті, тут можна зробити покупки, посидіти в ресторані або кафе, відвідати банк і турагентства, зняти готельний номер і зіграти весілля, побувати в сучасному концертному залі.

Особливе місце на трьох поверхах "Менори" займає музей "Пам'ять єврейського народу і Голокост в Україні". Промову на його презентації виголосив Надзвичайний і Повноважний посол ФРН Крістоф Вайль, який говорив про історичну пам'ять.

За словами директор музею, керівник дослідницького центру "Ткума" Ігор Щупак, це найбільший на пострадянському просторі меморіальний комплекс, присвячений Голокосту.

Загальна площа експозиції, розташованої в чотирьох основних залах, становить близько 3 тис. кв. метрів. Перший зал присвячений традиціям іудаїзму, а також особливостям життя євреїв у містах і містечках. Найбільший зал розповідає про події Голокосту. За ним слідує "Зал пам'яті - зал імен".

Біля виходу з музею відвідувачі зможуть побачити інсталяцію "Розлом світу", що нагадує про катастрофу цивілізації після приходу до влади нацистів.

Частина експозиції присвячена ставленню до єврейського питання Організації Українських Націоналістів, а також перебуванню євреїв в лавах Української Повстанської армії.

Чималий інтерес людей, присутніх на відкритті, викликала інформація про те, що один з керівників ОУН на Дніпропетровщині Федір Вовк рятував під час нацистської окупації євреїв, а після війни був визнаний Центром "Яд Вашем" у Єрусалимі "праведником світу".

"У музеї є стенди, присвячені Андрею Шептицькому, отцю Омеляну Ковчу та іншим українцям, які рятували євреїв від знищення, - пише у своєму фейсбуку Адріан Каратницький, який був присутній на відкритті "Менори". - Експозиція зважено розповідає про українсько-єврейські стосунки, включно з участю євреїв в УПА".

Читайте також: "Українсько-єврейська зустріч". Наші історії неповні одна без одної"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.