Спецпроект

Міронова чудово управляє Художнім музеєм - замдиректора

До приходу нинішньої в.о. Тетяни Міронової Національний художній музей три роки підряд не виконував основних планових показників.

Про це "Історичній Правді" повідомив заступник генерального директора НХМУ з питань розвиту Ігор Ліховий, коментуючи матеріал головного зберігача фондів музею Юлії Литвинець "Що відбувається в Національному Художньому музеї?".

"Амбіції пані Литвинець посісти крісло гендиректора музею не отримали підтримки комісії Мінкультури з виборів нового керівника НХМУ, - сказав Ліховий. - Адже уже давно стан музею такий, що, дійсно потребує невідкладної підтримки та суттєвої державної допомоги і фахового керівництва - на всіх рівнях".

На думку замдиректора, однією з причин звільнення попереднього гендиректора Анатолія Мельника стали "дійсно ганебні факти з діяльності музею - зникнення картин Миколи Глущенка вартістю понад мільйон грн, пошкодження минулої зими колекції унікальних старовинних ікон і те, що музей три останні роки не виконував основних планових показників та пас, по кількості відвідувачів, задніх - навіть у порівнянні із провінційними музеями".

"Цікаво було б почути останні новини слідства про зниклі картини та вжиті головним зберігачем [Юлією Литвинець - ІП] заходи по збереженню 40 тисяч мистецьких творів, унікальних архівів і бібліотеки від загроз зимових холодів, що торік показали повну неспроможність традиційної політики очікування та переведення стрілок "на дядька", - заявив службовець.

За словами Ліхового, в цій ситуації "варто було б радіти приходу до музею нових людей - з позитивним досвідом роботи і прагненням змінити стан справ на краще, а не організовувати їх безпредметне шельмування та руйнування колективу, який з останніх сил утримує музей у робочому стані".

"За результатами дев`яти місяців роботи музей уже практично виконав річний план із надходжень від основної діяльності, - зазначив замдиректора. - А провідні численні престижні заходи і багатосотметрові черги до музею свідчать більш промовисто про роботу нового менеджменту, ніж подібні опуси".

Як відомо, колектив НХМУ (61 підписів) звернувся з відкритою доповідною до міністра культури Михайла Кулиняка, в якій ідеться про конфлікт між топ-менеджментом музею і науковими співробітниками.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.