Спецпроект

У Відні музей рекламував себе голими футболістами

Австрійський музей був змушений прикрити сотні чоловічих геніталій на своїй рекламі.

Про це пише Росбалт.

Віденський музей Вінера Леопольда зробив несподівану рекламну кампанію - по місту було розвішано 250 плакатів із зображенням трьох футболістів, одягнених тільки в шкарпетки і бутси. Плакати запрошували відвідати виставку оголеної чоловічої натури. 

Мешканці, особливо жіночої статі, не схвалили рекламних експериментів і звернулися до міської влади зі скаргами на "образливі" і "порнографічні" картинки. Дехто з них обіцяв навіть власноруч зафарбувати неприйнятні ділянки плакатів.

Не доводячи справу до наслідків, музей "прикрив" сумнівні місця.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.