Знайдено фронтову ванну Першої світової. ФОТО

В одному з окопів у лісах під Бродами Львівської області знайдено фронтову ванну.

Очевидно, знахідка зроблена "чорними археологами", повідомляє Вголос.

Ванна відлита з бетону і покрита спеціальною політурою жовтого кольору, яка достатньо добре збереглася на бетоні упродовж майже 100 років.

Як зазначив кандидат історичних наук, викладач Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярослав Онищук, такий артефакт говорить про певний комфорт, який створювався для офіцерського складу австрійської імперської армії у часі Першої світової війни.

 Всі фото: vgolos.com.ua

Очевидно, ванна була встановлена в 1916 році, коли австрійське військо готувалося до зимового стояння.

Про те, що австрійці сподівалися надовго затриматися під Бродами, можна судити й за формою окопів довкола міста. Їхня глибина переважно сягає два і більше метри.

Влітку 1915 року внаслідок наступу союзних армій Німецької та Австро-Угорських імперій війська Російської імперії були змушені залишити Польщу і Галичину, відступивши на схід. Фронт стабілізувався по лінії Північна Білорусь-Пінськ-Дубно-Тернопіль-Чернівці до літа 1916 року.

Більше про Першу світову читайте на ІП в темі "Перша світова війна"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.