Табачник забороняє використовувати альтернативний підручник

Міністерство освіти і науки направило в головні управління освіти лист, у якому сказано, що всі підручники і посібники, які використовуються в навчальному процесі, мають бути погоджені міністерством.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на депутата Львівської міськради (партія "Україна Соборна") Юрія Кужелюка.

"Відповідно, у посібниках з історії України, які додатково видані у Львові, і містять факти про національно-визвольну боротьбу, Голодомор, УПА та інші історичні події, які не ввійшли в рекомендований Міністерством освіти підручник, такого узгодження немає, тому їх використовувати заборонено", - заявив Кужелюк.

З його слів, коли два роки тому розроблялася концепція цього навчального посібника, то жодного закону Львів не порушував.

"Адже ми так і назвали це видання - посібником, а не підручником, тому що останні мають бути з міністерським грифом, - заявив депутат. - Зате використовувати посібники можна було з дозволу місцевих органів".

За словами Кужелюка, міністр освіти Дмитро Табачник не витримав такої "неслухняності" і його міністерство видало наказ, відповідно до якого "без міністерського узгодження і грифа не можна використовувати в навчальному процесі нічого".

"Таке враження, що незабаром ми одержимо наказ, треба прославляти Сталіна", - додав депутат.

Так виглядає одна зі сторінок "альтернативного" посібника. Більше дивіться на ІП

Tакож, з його слів, у листі міністерства зазначено, що керівники навчальних закладів будуть нести персональну відповідальність за порушення указу, тобто за використання на уроках історії посібників, які містять факти, викинуті з офіційного підручника.

Як відомо, новий посібник з історії України випущено на замовлення Львівської міськради - ним користуватимуться як додатковим підручником для вивчення історії у 5 класі.

У книзі є факти, яких нема в "офіційному" підручнику - зокрема, те, що стосується Голодомору й УПА. Також у книжці детальніше описані дисидентський та рух шістдесятників, Українська революція, зокрема, Холодноярська республіка.

Посібником зацікавилися в інших областях України і в прокуратурі.

Нагадаємо, в березні 2011 року Табачник повідомив, що в нових підручниках з історії для 11-го класу "всюди буде відновлено термін "Велика вітчизняна війна". Тоді ж стало відомо, що в одному з видань нових підручників зник розділ "Русифікація".

У вересні 2011 року стартувала громадська кампанія "Антитабачниківські уроки історії".

У січні 2011 року Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника з історії України, який "містив би правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Дивіться також: "Замість альтернативного підручника львівська влада видасть плакат"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.