У Києві розкажуть, як Україна потрапила на європейські карти

У Домі освіти і культури "Майстер Клас" стартує лекційний клуб "Ad fontes", у рамках якого щосуботи читатимуться лекції на історико-культурні теми.

Про це повідомляє "Платформа".

Спікер першої зустрічі – Кирило Галушко, історик, етносоціолог, публіцист.

Тема лекції: "Як Україна та українці потрапили на карту".

Як із часів Відродження діяли "подвійні стандарти" у політичній картографії Європи і як розпочалася "картографічна пропаганда"? Чому "українці" потрапили на карту набагато пізніше, аніж "Україна"?

Як почали себе "малювати" європейські нації в добу модерного націоналізму? Як сталося, що українці на початку ХХ ст. стали народом із найдовшою назвою в Європі? Як українці бачили себе і як їх бачили інші на карті Європи? Чому в Українській РСР "малороси" мешкали ще у 1980-х?

Усім цим питанням присвячена лекція, що супроводжуватиметься візуальним рядом з українських та закордонних картографічних фондів.

Час і місце: 6 жовтня, 15:00. Київ, вул. Лаврська, 16а.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.