Спецпроект

Музей наркотиків у Мексиці: тільки для військових

Кілька тижнів тому в Мехіко був відкритий музей, про який не повідомлялося в путівниках і в який доступ для туристів був закритий.

По це пише siteua.org.

10 залів в бункері міністерства оборони могли відвідувати лише військові, ті, хто щодня веде боротьбу з наркокартелями.

Лише небагатьом журналістам пощастило відвідати цю експозицію і зробити кілька фото, найчастіше таємно. В Museo del Narco, як його всі називають, виставлені для огляду амулети, фетиші, мобільні телефони і зброю, прикрашену золотом і дорогоцінним камінням.

В 10 залах, що розташувалися на 302 кв. метрах, демонструються всі хитрощі, які використовують наркоторговці для транспортування наркотиків: марихуані надають форму сирних голів, її ховають у шоколад і в черевики з подвійною підошвою.

Одним з центральних об'єктів став пістолет, що належав Амадо Карілло Фуентосу, одному із засновників наркокартелю Хуарес. Він помер в 1997 році під ножем пластичного хірурга, який повинен був подарувати наркоділкові зовсім нове обличчя. 

Ще одним важливим експонатом стала гвинтівка AR-15, що належала іншому наркобаронові - Ектору Луїсу Палма Салазару. Зарядний пристрій гвинтівки прикрашено золотою пальмою.

Також тут можна побачити куленепробивну футболку, гранатомети, автомати з лазерним наведенням, а також гвинтівки, якими користувалися селяни, захищаючись під час збору врожаю коки.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.