На Хмельниччині встановили пам'ятник воїнам Армії УНР. ФОТО

23 вересня у селі Холодець Волочиського району Хмельницької області відбулось урочисте відкриття пам’ятника на братській могилі воїнів Армії УНР.

Про це ІП повідомила благодійна ініціатива "Героїка".

Сімнадцять козаків та старшин 10-го полку сірожупанників потрапили у полон до більшовиків після бою під селом Купіль, який відбувся 1 червня 1919 року. Того ж дня полонені були розстріляні червоноармійцями на березі ставка у селі Холодець.

Згодом вояків поховали селяни на місцевому цвинтарі. В часи панування радянської влади могила вціліла, адже з хреста була знята табличка з написом, який зробили самі воїни Армії УНР.

Навесні 2012 р. поховання віднайшли дослідники благодійної ініціативи "Героїка". Протягом року активісти вивчали архівні документи, опитували старожилів, залучали доброчинців та небайдужих, аби спорудити на могилі бійців військовий пам’ятник.

 Фото: ініціатива "Героїка"

Будівництво пам’ятника тривало близько двох тижнів, до якого, в різний спосіб, долучилось декілька сотень осіб практично з усіх областей України. Будівельними роботами керував майстер "Героїки" Олег Собченко. До відновлення військової могили доклались і місцеві селяни, і небайдужі з сусідніх сіл.

Пам’ятник освятили представники духовенства Української Автокефальної Православної Церкви. Під час виконання державного гімну почесна варта віддала сальву над могилою полеглих.

 

Завершенням меморіальних заходів став перегляд фільму "Українська революція". Стрічка режисера Івана Канівця зібрала повну залу сільського клубу.

Представники "Героїки" вирішили не змінювати напис на меморіальній таблиці і відновили текст, який залишили самі сірожупанники у 1919 році: 

 

Благодійна ініціатива “Героїка” – громадський рух, мета якого відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від 2010 року “Героїка” встановила понад півтора десятки монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській та Київській областях.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.