Спецпроект

Донецьк планує стати музейною меккою

Влада Донецька озвучила плани щодо зміни іміджу міста і перетворення його на туристичну мекку. Для цього планують відкрити низку музеїв. "Фішкою" міста вважають його промисловість, цим і хочуть вражати туристів.

Про це пише Комсомольская правда в Украине.

Мер Донецька провів зустріч з фахівцями турбізнесу. Залучили і експертів з числа консульських працівників закордонних диппредставництв. Розроблений проект під кодовою назвою "Донецьк 365", тепер можна вважати головною стратегією у будівництві нового іміджу міста.

За результатами зустрічі донецький мер заявив, що береться відразу за кілька масштабних ідей. В першу чергу Олександр Лук'янченко має намір побудувати етномузей. За задумом градоначальника, новий музей буде розташований на березі Кальміусу і витриманий в стилістиці "Слова о полку Ігоревім". Наступне завдання - зробити в одній із закритих шахт Донецька підземний музей вугілля. Гості міста так часто цікавляться можливістю спуститися під землю і полоскотати собі нерви, що потреба такого музею назріла вже давно.

Ще один музей можна назвати справою честі для Донецька - необхідно викупити залишки будинку Джона Юза (в районі лікарні № 6), відновити його і створити там повноцінну експозицію на честь англійського засновника міста.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.